Щоранку чоловік приїжджає із Заводського в Чортків. Прямує до міської ратуші, долає 22 сходинки, аби завести годинник із чотирма циферблатами.
“Щодня треба заводити й змащувати. Тут приблизно 80 точок для змащування”, – каже Побуринний.
Старовинному хронометру, який виготовили в місті Берн, що у Швейцарії, понад сто років. Його виготовили за проектом інженера Франкеля Готтен-Шафтена.
Ратушу побудували у 1905-1908 роках з ініціативи бургомістра Чорткова Людвіга Носа. Саме він і замовив цей годинник за кордоном.
За опіку над годинником із бюджету міста щомісяця Романові Побуринному платять 1195 грн. Хоча для нього – це більше хобі та продовження родинної справи. Роботу він успадкував від батька.
“До 93-го тут мій батько працював і обслуговував цей годинник. Батько помер і воно мені так і перейшло. У мого батька є три учні, а в мене жодного. Зараз професія вимираюча”.
Давні коліщата й нині точно рахують час. Щоправда, деякі деталі довелося замінити: їх виготовляли у Вінниці й Чорткові.
Романові – 71 рік, він був ліквідатором на ЧАЕС, тому вже давно на пенсії. Каже, що старіє з годинником й сама ратуша: “Руйнується дуже сильно. Машини от їздять, якась тяжка машина – чути, що вібрація”.
Годинникар сподівається, що старовинний хронометр ще довго вистукуватиме час, задаючи ритм сучасному місту.
