В Україні 22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.
З нагоди пам’ятного дня до краян звернувся голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук.
– 22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні, це день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. Для нас Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і нерідко вбивати інших українців. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром “зрадників” прийнявши на себе тягар лихоліття.
Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом з тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо). А після, так званого, звільнення – мобілізація з подальшою відправкою на вірну смерть усіх чоловіків від 16 років, як згадують свідки тих подій: «… забирали усіх – аби з руками та ногами. Називали “чорнопіджачниками” або “чорносвитками”. Нас “озброїли” – дали по півцеглини і – “йдіть, спокутуйте вину кров’ю”, бо ми на окупованій території були».
Наш народ потерпав ще й від страшенного голоду. Таке відбувалося по всій Україні. І це вже український вимір перемоги. Саме тому 22 червня – це день скорботи та болю, день жалоби та спонукання черговий раз задуматись про долю наших нинішніх та прийдешніх поколінь, про відповідальність кожного з нас за прийняття рішень. Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. На жаль, ми не уникнули повторення віроломства і насильства зі сторони, здавалось, братньої держави. І знову зазнаємо жахіть війни і горя від втрати кращих синів та дочок нашої землі.
Хочу нагадати слова Вінстона Черчиля: «Щоб убезпечити життя людей, їх треба захистити від двох хижаків – війни і тиранії».
Тож будьмо сильними і мужніми та застережними, не допустімо тиранію! Бо ми любимо життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми виграли тоді. Тому переможемо і зараз. І не дай нам Бог забути про це! – зазначив Віктор Овчарук.
