Тематична виставка “Жінка незламного духу”, присвячена 130-й річниці з дня народження відомої української письменниці, громадської діячки, педагога, публіциста, етнографа Іванни Блажкевич, триває в Державному архіві Тернопільської області.
Основою експозиції виставки стали документи з особового фонду Іванни Блажкевич, який був започаткований ще за її життя, а згодом доповнений новими документами. Матеріали охоплюють період з 1915 по 2006 роки.
В експозиції виставки – оригінали творів і листів, прижиттєві світлини, автобіографія, спогади, щоденник письменниці «Жінка на бойовій лінії», етнографічні записи, публікації в періодичних виданнях, – розповіла
Так, в першому розділі виставки можна ознайомитись з документами і матеріалами, які висвітлюють життєвий і творчий шлях І. Блажкевич.
Наявні оригінали рукопису автобіографії письменниці та машинописної копії з авторським підписом.
Велику групу становлять особисті та родинні фотографії. Серед них – світлини І. Блажкевич в дитинстві, зрілому віці, з чоловіком, дітьми та онуками.
Особливо цікавим є найстаріший документ з фонду І. Блажкевич, датований 1915-1917 рр. Це щоденник «Жінка на бойовій лінії», в якому письменниця описала всі страхіття Першої світової війни. Зі щоденника дізнаємось про злидні, арешти, переслідування, які мужньо витерпіла І. Блажкевич.
Поряд розміщено листування письменниці з майбутнім чоловіком Іваном Блажкевичом, родинні світлини.
У 1928 році кандидатура І.Блажкевич була висунута до польського сейму від радикальної партії, про що свідчать документи, зокрема заява І. Блажкевич, як кандидата від „Виборчого блоку Українських соціалістичних селянських і робітничих партій” до Окружної виборчої комісії м. Тернополя по виборах до польського сейму.
Зацікавить дослідників ксерокопія лікарняного свідоцтва доктора Є. Малися зі Львова про стан хворої Іванни Блажкевич після побиття в листопаді 1938 р. (переклад на українську мову).
Часописи 20-30-х років друкували чимало дописів нашої краянки. На виставці представлені публікації І. Блажкевич у таких виданнях, як «Жіночий голос», «Світ дитини», «Сільський господар», «Господарсько-кооперативний часопис».
Багато документів розповідають про дружні зв’язки І. Блажкевич з письменницями Ольгою Кобилянською, Уляною Кравченко та багатьма іншими.
Про належне поціновування імені І. Блажкевич, ще за її життя, свідчать, зокрема такі документи, як прохання читалень «Просвіти» с. Чернихова та с. Великий Глибочок до Тернопільського повітового староства щодо надання дозволів на проведення вистави за твором І. Блажкевич «Св. Миколай» в 1931 році та Вертепу за сценарієм І. Блажкевич.
На виставці представлені також спогади І. Блажкевич про своє життя, опубліковані письменницею О. Сенатович у часописах «Дзвін» і «Тернопіль».
Про те, що діяльність І. Блажкевич здобула загальне визнання свідчать численні публікації в періодичних виданнях. Зокрема, експонується добірка статей про відзначення 90-річчя від дня її народження.
В другому розділі виставки представлені матеріали про вшанування пам’яті І. Блажкевич. Експонуються: публікації про відзначення 100-річчя від дня народження письменниці, запрошення на ювілейний вечір, книги для дітей, видані вже після смерті І. Блажкевич, добірка матеріалів з відзначення 120-ї річниці від дня народження письменниці, макет видання «Спогади про Іванну Блажкевич» із редакційними правками (упорядник Я. Федик, Тернопіль, 2006 р.), світлини з урочистих заходів в с. Денисів Козівського району та інші документальні матеріали.
Цією непересічною жінкою має гордитися не тільки Тернопільщина, а й вся Україна, оскільки І. Блажкевич справжній взірець безкорисливого служіння рідному народу.
головний спеціаліст державного архіву Тернопільської області Тетяна Маркевич
Фото Ігоря Крочака
