На Михайла, 21 листопада, минула друга річниця Революції Гідності. Вшанувати пам’ять про полеглих 117 Героїв Небесної Сотні на Майдан Незалежності прийшли президент та інші вищі державні мужі. Не знати, якими очима вони дивилися в незворушні на фотопортретах обличчя полеглих героїв, бо якби ті могли піднятися із могил, то відповіли б ще жорсткіше, аніж живий символ Майдану Володя Парасюк корумпованому генералові СБУ Пісному.
Інцидент у Верховній Раді
Про цей інцидент, що трапився на засіданні Антикорупційного комітету Верховної Ради у четвер, 19 листопада, дотепер говорять усі ЗМІ і вся Україна. Нагадаємо: позафракційний народний депутат Володимир Парасюк виступив із доповіддю про персоналію генерала міліції та СБУ Василя Пісного, про корупційні та контрабандні схеми, у яких той брав участь, інші правопорушення. Обоє сиділи за одним столом на відстані кількох метрів.
“Це і спиртовий бізнес, і бурштин на Рівненщині, і експорт зерна, і контрабанда. Зараз є лобіювання його людей на посадах в МВС. Це плювок в людей після Революції Гідності. Його друг — Юрій Луценко, голова фракції БПП. Він лобіював Пісного на цю посаду”, — сказав Володимир Парасюк. Нардеп також назвав прізвисько Пісного, яке той отримав у кримінальних колах: “Це одна з тих метастаз, яка руйнує нашу правоохоронну систему. Я знаю, що він буде говорити, що весь бізнес записаний на його дружину, що він чесний і порядний і що порушені його честь і гідність. Але кожен громадянин Львівської області і кожен правоохоронець знає, хто такий Василь Пісний. Його псевдо у кримінальних колах — “Антибіотик”.
Парасюк заявив, що докладе усіх зусиль, щоб Пісного не лише звільнили із СБУ, а й покарали. У відповідь Пісний назвав Парасюка “аферистом”, який намагається “розкрутити” у ЗМІ неправдиву інформацію про нього. А коли й інші депутати поцікавилися, як він міг заробити такі великі статки, все життя працюючи на державній роботі, Пісний відповів, що родичі його колишньої дружини все життя живуть у США і саме їм він завдячує добробутом своєї сім’ї.
“Він з дружиною розлучився, щоб до нього ніхто претензій не мав. Ви просто поїдьте і подивіться, звідки у нього всі ці статки”, — заявив Парасюк.
“Якщо у моїх діях є будь-який склад злочину, будь ласка, звертайтесь у правоохоронні органи у рамках чинного законодавства… Я зробив для революції набагато більше, ніж Парасюк, який крикнув там…” — відреагував Василь Пісний.
Ці слова генерала СБУ стали останньою краплею для емоційного депутата. Він мовчки підвівся зі свого місця, підійшов до Пісного і вдарив його ногою в голову. Аби інцидент не переріс у серйозну бійку, колеги відразу ж вивели Володимира Парасюка із зали засідання. За дверима він заявив журналістам, що анітрохи не шкодує про свій вчинок і готовий відповідати за законом: “Я нікому не дозволю ображати цінності, заради яких живу, і гідність моїх побратимів та мою. Тим більше, маніпулюючи ситуацією стосовно Майдану. Мені за кілька днів виходити до людей, які мене запитають “що змінилось?”, а в мене відповіді на це запитання немає, бо такі “василі пісні” сидять і далі, вони, як хвороба, руйнують всю правоохоронну систему і знищують все святе і правильне в цій країні”.
Хто такий «Антибіотик»?
Заява Пісного про те, що він активно допомагав Євромайдану, обурила активістів. У соцмережах вони заявили, що Пісний узагалі не був причетним до подій зими 2013-2014 років. У Львові Пісного знають насамперед як екс-керівника обласної міліції, депутата Львівської облради, члена “Фронту змін” і людину, яка нібито має заступництво відразу двох екс-міністрів МВС — Геннадія Москаля і Юрія Луценка, а у кримінальних колах він фігурує не інакше, як “Антибіотик”…
На початку жовтня 2015 року Володимир Парасюк з трибуни Верховної Ради публічно звинуватив лідера парламентської фракції БПП Юрія Луценка у лобіюванні призначення Пісного на одну з ключових посад у сфері боротьби з корупцією. При цьому Парасюк назвав Пісного “корупціонером” і “контрабандистом”. Однак на цей виступ мало хто звернув увагу. Аж після четвергового інциденту на засіданні парламентського комітету Парасюка Василь Пісний нарешті став “зіркою” ЗМІ.
Василеві Пісному — 52 роки, народився на Тернопільщині. Сьогодні він — генерал-лейтенант, заступник начальника Головного управління “К” (боротьби із корупцією) Служби безпеки України. Цей департамент вважається одним із найбільш бажаних для служби у зв’язку із щедрими “заробітками”. Однак до сьогоднішнього свого статусу Пісний ішов довго і не завжди законно.
Відразу ж після демобілізації зі строкової служби в армії 20-річний Василь Пісний в 1983-ому році влаштувався на роботу в міліцію. Перші кілька років старшина міліції Пісний нічим особливим не вирізнявся. Ймовірно, спочатку він навіть не планував залишатися в “органах” надовго. Вступив на заочне відділення Львівського сільгоспінституту, отримав диплом за спеціальністю “інженер-механік”. Та вже у 1990 році, очевидно, вирішив тісніше пов’язати своє життя з міліцією і вступив на заочне відділення юрфаку Львівського держуніверситету, а паралельно почав займатися підприємницькою діяльністю, як тоді її розуміли. Це був час великих можливостей і спокус. Про це мало хто пам’ятає, але Пісному довелося скуштувати тюремної баланди — нинішній “борець з корупцією” в 1995 році провів п’ять місяців у СІЗО за підозрою в причетності до рекету.
“10 липня 1995 Василя Пісного затримали за підозрою у злочині, передбаченому ст.144 ч.3 КК України (рекет). За версією слідства, він вимагав спочатку $ 5 тис., потім $ 6 тис., потім $ 7 тис. в якоїсь Марини Берези. З її чоловіком, громадянином Польщі, Пісний в 1992-1994 рр. вів спільний “бізнес” — займався контрабандою спирту”, — йдеться у кримінальній справі. Там же фігурує власноруч написаний Пісним список боржників і стан розрахунків з ними. Ксерокопія цієї записки була опублікована в газеті “Високий замок” за 27 квітня 1996 року в матеріалі “Перевертні в погонах та їхні покровителі”. Текст підписано С.Дільним, тодішнім заступником начальника управління внутрішньої безпеки у Львівській області УВБ МВС України. У статті для “ВЗ” Дільний наводить цитати із заяви потерпілої: Марина Береза розповідає про те, що в процесі “вибивання” боргу її возили додому до Пісного, де він їй погрожував, а також її утримували в підвалі його будинку. У результаті жінка віддала Пісному $ 1,5 тис. На той момент вона вже співпрацювала зі слідством, і Пісного затримали. Однак він зумів вийти сухим із води (судячи з усього, відкупився) і навіть більше – у 2004 році отримав підвищення по службі. Його призначили начальником управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВСУ у Тернопільській області.
Після того кар’єра Пісного пішла стрімко вгору. В 2005-ому його призначили керувати міліцією Тернопільської області, невдовзі перевели на аналогічну посаду до Львова. У 2007-ому він очолив Управління з розслідування особливо важливих справ Державної податкової адміністрації Західного регіону. У 2010 році був обраний депутатом Львівської обласної ради VI скликання (від “Фронту змін”). У квітні 2013-березні 2014-го обіймав посаду першого заступника голови Львівської обласної ради. З 2014 до 2015 року очолював Департамент по боротьбі з економічною злочинністю МВС України. Хоча МВС не прокоментувало причини звільнення Пісного з посади, за неофіційною інформацією, його звільнення прямо пов’язане із виявленням наприкінці грудня 2014 року “прослушки” у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. Нарешті 1 вересня 2015 року з подачі відомих покровителів Пісного було призначено на посаду заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, причому інформацію про це призначення в СБУ намагались приховати від ЗМІ.
Родина Пісного володіє чималими маєтками. Дружині Василя Пісного Ользі Костик належить готель у центрі Львова “Наталія 18”, готельно-відпочинковий комплекс “Колиба” у Брюховичах з територією понад 10 га, ресторан “Форос” у Львові. До слова, Пісний навмисно оформив розлучення із дружиною, щоб приховати будь-який свій зв’язок із бізнесом і маєтками своєї сім’ї, хоча вони продовжують разом жити та вести спільне господарство.
Ольга Костик в 2008 році була співзасновником жовківського підприємства ТОВ “Техпромвироби”, яке займалося і займається імпортом побутової техніки в Україні. Ця компанія, за інформацією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради, за чотири роки оформила угод більш ніж на 160 млн. грн.
Офіційно Василь Пісний, який все життя пропрацював в міліції і не був причетний до жодного бізнесу, декларує земельну ділянку 22,5 сотки, будинок на 450 кв. м і автомобіль Honda Crosstour 2010 року випуску. Насправді є три величезні будинки, що належать його родині. Ще й у яких місцях! Один з них — у селищі Брюховичі біля Львова, на вулиці Садовій, 17. Ще одна “хатинка” у Брюховичах, яку пов’язують з Пісним, розташована на вулиці Лікарській, 3в. Цей будинок, збудований прямо посеред лісу, Ольга Костик подарувала їхній спільній доньці Наталії в лютому 2013 року. Маєток вражає своїми розмірами і масштабами вирубування лісу, який нещадно рубали не тільки на приватній території, а й за її межами. Землю, на якій тепер стоїть будинок доньки Пісного, Брюховицька селищна рада вилучила із користування ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр” у липні 2008 року.
У Львові є ще один будинок, безпосередній стосунок до якого має колишня дружина Пісного Ольга, на вулиці Брюховецькій, 207. Зовнішньо він — копія маєтку на Лікарській, єдина відмінність — він значно більший…
Все “схвачено” в новоспеченого есбеушника Пісного й нині: провівши три дні в зоні АТО, він отримав статус… учасника бойових дій. Так, згідно з довідкою департаменту кадрового забезпечення Національної поліції про надання Пісному статусу учасника бойових дій, він брав “безпосередню участь в антитерористичній операції” на території Донецької та Луганської областей з 30 липня до 2 серпня 2014 року. На підставі рішення міжвідомчої комісії Пісному видано посвідчення УБС серії ЮА №02021 від 13 січня 2015 року.
Скільки ж у нас ще таких “пісних” “учасників бойових дій” та “борців з корупцією”? І як вимести цю нечисть?..
Замість P. S.
Емоційний вчинок Володі Парасюка — це пряма реакція Майдану на дії, а точніше — абсолютну бездіяльність влади, яка прийшла до керівництва державою на крові Героїв Небесної Сотні. І сьогодні великою мірою з її вини продовжують гинути наші хлопці на Східному фронті. З її вини не відбувається жодних реформ, а корупція стала ще більш вражаючою, ніж за Януковича. З її вини відбувається безпрецедентне зубожіння населення, а по суті — тихий геноцид. Тому удар Парасюка в обличчя Пісному — це тільки символічний початок. На черзі — Яценюк, Порошенко, Гройсман, Шокін, Аваков, Грицак, Полторак, Муженко, Турчинов…
Думка вголос
Ігор Ткаленко, журналіст:
— Хвиля така пішла на Парасюка: некультурний депутат, як так можна, опустив усю Україну, що про нас люди подумають в Європі і в Росії, не можна до такого опускатися, нерви потрібно тримати в коробочці і т.д.
А ви уявіть: сидите у Верховній Раді і якоїсь миті розумієте, що перед вами злочинне угруповання, добре озброєне і організоване, легалізоване у вигляді державного апарату, де члени угруповання займають офіційні посади, вони тупо і безкарно грабують Україну, позичають від імені українського народу і крадуть позичене, опускаючи країну нижче плінтуса за всіма рейтингами, індексами, ВВП і т.д. І от ви розумієте, що нічого з цим зробити не можете. Ви, наприклад, не можете подати в суд на чиновника за те, що він погано менеджує, за те, що ситуація в Україні погіршилася за його каденції. Ви розумієте, що суду немає і добитися справедливості ви не зможете. І боротися вам несила. І що ви тоді робите? Зрозуміло, що ви сідаєте і починаєте жувати соплі. Я, наприклад, так роблю. А от Парасюк… Він теж розуміє, що нічого не може вдіяти, але він чомусь бере і з ноги дає генералу…
Сьогодні будь-який безпомічний громадянин, позбавлений суду, повинен або сидіти і жувати соплі, або принаймні бити з ноги кожного державного менеджера, який публічно не оголосив про вихід із банди і не спробував зняти із себе звинувачення. Банда ж вірить, що все буде безкарно. Але так не буде.
І ще про вчинок Парасюка. Якщо той генерал справді кришував контрабанду, то, як мінімум, у нього є ще члени його команди. І “по поняттях” він повинен зробити правильно. Він повинен покарати Парасюка. Інакше він втратить авторитет в своїй банді. Тобто, він повинен помститися Парасюку прямо чи опосередковано, але всі повинні зрозуміти: генерала не можна бити ногою.
Парасюк дуже сильно ризикує. Він фактично йде на смерть. І його удар — це не питання культури. Це більше схоже на конвульсії старої революції. Або початок нової…
