Олена Підгрушна: «Повертатися було дуже важко функціонально, але якщо я вже після першої гонки стояла на п’єдесталі, то ми на правильному шляху»

Четверте місце в загальному заліку Кубка світу з біатлону посідає тернополянка Олена Підгрушна після стартового етапу в шведському Остерсунді.

Поки що це найкращий виступ серед усієї нашої збірної і вже можна говорити про феноменальне повернення Олени після річної перерви.

Наша біатлоністка виграла дві бронзові нагороди в індивідуальній гонці та в спринті, а в гонці переслідування зупинилася на високій десятій позиції. Олена припустила два промахи, а інакше могла поборотися за п’єдестал і в заключній гонці етапу.

Очевидно, Олена Підгрушна набрала доброї форми в підготовчий період і її річний антракт наразі практично не помітний. Олена вже набрала 127 очків, а чешка Соукалова, італійка Вірер та француженка Абер, які розташувалися вище від нашої спортсменки, мають, відповідно, 140 та по 135 балів.

Нині Олену Підгрушну буквально засипають запитами про інтерв’ю провідні ЗМІ світу. Пропонуємо до вашої уваги збірне інтерв’ю нашої спортсменки.

— Уже з весни і під час усього періоду передсезонної підготовки я була дуже щаслива, адже нарешті знову займаюся улюбленою справою, — розповіла Олена Підгрушна. — Звісно, не очікувала, але дуже задоволена вже у першому старті після повернення потрапити на п’єдестал.

— Ви здивовані, що в індивідуальній гонці потрапили на подіум і відстріляли на нуль?

— Здивована, тому що останні кілька тижнів у мене були проблеми зі стрільбою. Ми довго працювали з тренером, і в естафеті теж не все вийшло на першому рубежі (Олена Підгрушна минулої неділі передала естафету лише 14-ою, — ред.). Я приходила на рубіж з великим страхом і коли закрила останню мішень, була дуже задоволена.

— Яка у вас мета на нинішній сезон?

— Не промахуватися і швидко бігати (сміється, — ред.).

— А на який результат ви налаштовувалися в першій офіційній гонці?

— Певних установок не було, навіть не говорила з тренером, де я повинна була бути. Просто робила те, на що здатна. У мене були проблеми зі стрільбою, тому все налаштування йшло на неї. Я починала повільніше, бо пропустила рік і складно було контролювати свій темп й свої можливості.

— Українська команда сильно змінилася з часів золотої олімпійської четвірки?

— Троє з чотирьох чемпіонок у формі й доброму здоров’ї. Якщо ми й змінилися, то лише на краще.

— Що нового приніс у команду словенський тренер Урош Велепец?

— Багато що змінилося в методиці підготовки. Деякі спортсменки змінили лижну техніку. Поки що не буду робити висновків, хочеться добігати сезон до кінця, а потім вирішувати, що ми робили правильно. Але якщо я з першого старту стою на п’єдесталі, то ми на правильному шляху.

— Ви довго роздумували над продовженням кар’єри?

— До березня цього року не було думки повертатися, а потім за тиждень вирішила, що хочу назад.

— Що було найважчим у поверненні?

— Важко було функціонально, тому що зі збільшенням навантажень спостерігався занепад сил, але я жодного разу не пошкодувала, що повернулася, бо знала, куди повертаюся, які будуть навантаження, наскільки буде важко. Відпрацювавши березень і квітень самостійно, я до травня вже була готова працювати з командою. Урош Велепец сказав, щоб я не чекала жодних знижок і була готова працювати разом з усіма.

— Мотивацію складно було знайти?

— Мотивація у мене величезна. Після Олімпійських ігор я хотіла піти в декрет. Ми з чоловіком пробували, але він потрапив до армії, настала зима, і я відчула ностальгію за біатлоном. Захотілося назад у цю сім’ю. Коли я сказала чоловікові, що хочу назад, він відповів, що давно чекав цих слів і цілком мене підтримав.

— Вам не пропонували продовжити роботу в Міністерстві спорту?

— Коли у мене з’явилася думка повернутися в спорт, я зрозуміла, що вже не можу працювати в міністерстві. Я залишала спорт не через цю посаду. Я потрапила туди, бо вже залишилася вдома. Відповідно, коли я сказала міністру, що повертаюся в спорт, він відповів, що розуміє моє рішення, адже я ще спортсменка, у мене очі горять.

— Керувати складніше, ніж змагатися?

— Складно порівнювати. Тут тобі кажуть, що робити, а там уся відповідальність на тобі і ти відповідаєш не тільки за себе, а й за весь напрямок. У мене був неолімпійський напрямок. Робота багато чого дала мені і надихнула. Я подивилася, як спортсмени з неолімпійських видів можуть успішно виступати і без належного фінансування.

— Отриманий досвід і зв’язки допомагають вам поліпшити умови підготовки біатлонної команди? Ви сприяли організації передсезонного збору в Норвегії?

— Я б не сказала, що в організаційному плані на щось впливаю. У нас і так прекрасні стосунки з міністром спорту і керівником біатлонної федерації. Вони самі розв’язують усі питання, а я як спортсменка намагаюся в це не втручатися.

На високій 11-ій позиції розташувався нині в загальному заліку і ще один тернополянин — Дмитро Підручний. Він також наразі є лідером збірної.

Дмитро пропустив індивідуальну гонку, але у спринті навіть з двома промахами фінішував восьмим, а потім у гонці переслідування був дев’ятим.

Тепер найсильніші збірні світу переїжджають в австрійський Хохфільцен, де 11 грудня стартує другий етап Кубка світу. В Австрії відбудуться спринтерські гонки, гонки переслідування, а також перші в сезоні класичні естафети.