У Тернополі провели в останню дорогу старшого солдата Миколу Погорілого. Він був оператором самохідного артилерійського взводу. Загинув військовослужбовець 4 вересня під час бойових дій у Курській області.
Про це Суспільному повідомив офіцер обласного територіального центру комплектування Федір Приступа.
Процесія з тілом бійця пройшла від Дому печалі до Микулинецького цвинтаря.
“Він став на захист України, ні на мить не сумніваючись у правильності свого рішення. Він залишив позаду своє цивільне життя, щоб виборювати для України свободу і незалежність”, — розповів Федір Приступа.
Загиблому захиснику було 39 років. Попрощатися із Миколою Погорілим прийшов Василь Кузик, зв’язковий 51-го куреня юнаків імені Святослава-завойовника тернопільського Пласту.
“Власне в цьому курені юнакував Микола. І в цьому курені він склав пластову присягу. Тут, на могилі Січових Стрільців 25 років тому. Був юнаком, який знав чар пластування, любив природу, любив квіти, любив мандрівки. Ще коли почалася АТО, він тоді пішов. І, фактично, він в той час постійно присвячував себе військовій справі і захисту України”.
Василь Кузик розповів, що батько Миколи Погорілого також був військовим. Він загинув в Афганістані ще до народження сина.
У фейсбуці на сторінці Пласту повідомили, що Микола Погорілий закінчив тернопільську загальноосвітню школу № 21. Здобув вищу освіту за фахом юриста Тернопільського національного економічного університету. Очолював студентський парламент університету. В юнацькі роки захоплювався кікбоксингом, відвідував спортивну секцію.
“Потім працював юристом фінансового управління Тернопільської ОДА. Згодом був заступником начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Тернополі. Військовим став в віці 33 років. Саме в такому віці в Афганістані загинув його батько — майор Ігор Миколайович Погорілий”, — йдеться у повідомленні.
Побратим загиблого Олександр Тіунов сказав, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Микола Погорілий знову вступив до лав Збройних сил України. Разом чоловіки три роки воювали на Донбасі.
“Разом жили в одній хаті, виконували одні бойові завдання. Я був командиром в Миколи. Він був моїм помічником. Людина була весела, добра, щира. Найголовніше — він більше думав про колектив, про друзів, ніж про себе. Про сім’ю думав. Щовечора старався подзвонити до мами, до сина”.
За його словами, захисник загинув, коли окупанти вели артилерійський прицільний вогонь, Миколу зачепило осколком. Поховали Миколу Погорілого на Алеї Героїв у Тернополі.
Раніше ми про це писали: Тернопільська громада у скорботі: на війні загинув 39-річний Герой Микола Погорілий.
Тернопільська громада у скорботі: на війні загинув 39-річний Герой Микола Погорілий
