У Підволочиську відбувся похорон Богдана Хемія – жителя селища, головного сержанта 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Військовий відійшов у вічність 24 липня після важкої хвороби. Громада прощалася з воїном, який понад десять років віддав службі у Збройних Силах України.
Під час похоронної відправи отець Михайло Валійон у своїй промові з великою вдячністю і теплом згадував Богдана – як щирого християнина, вірного патріота, добру людину, яка все життя присвятила служінню Україні.
Особливими словами отець звернувся до матері – пані Марії, яка у свої 75 років провела в останню путь сина. Він подякував їй за виховання Богдана – сина вірного Україні, доброго християнина, гідного громадянина та приклад для багатьох.
Побратими згадували Богдана з теплими словами. Він понад десять років віддав службі у Збройних Силах України. Був справжнім другом, завжди готовим прийти на допомогу, людиною великої любові до Батьківщини.
Але найбільше місце в його серці займала донька Оленка – про неї він говорив з особливою ніжністю та гордістю. Усе, що він робив, було заради неї.
Останнє бажання воїна
Останні дні життя Богдан звернувся до найрідніших – коханої дружини Наталії та молодшої сестри Олі. Усвідомлюючи близький відхід, він висловив останнє бажання – бути похованим поруч із побратимами, з якими пройшов чимало.
А своїм близьким попросив жити далі – за нього, довге і щасливе життя, бо сам вже не зможе. Бо все, що він робив, було для того, щоб його сім’я ніколи не знала війни, жила в мирі й любові.
Це був його заповіт не лише для родини, а й для всіх нас: жити за Божими законами, з любов’ю до України, з повагою до держави, а передусім – з глибокою шаною до сімейних цінностей. Для нього родина завжди була на першому місці.
Під час церемонії доньці Оленці вручили прапор – символ пам’яті і сили. Богдан був членом УНА-УНСО, і цей дух патріотизму, сили й незламної віри передався його доньці.
Матері вручили пам’ятну грамоту від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського, а дружині Наталі – прапор, яким була накрита домовина.
Світла пам’ять про Богдана Хемія назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав. Громада пам’ятатиме Богдана як усміхненого, радісного оптиміста, яким він був за життя.
За повідомленням Підволочиської селищної ради
Читайте також: Ігор Ахмедьянов з Тернопільщини, який вважався зниклим безвісти, загинув на війні.
