У Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського започаткували новий доброчинний проєкт – стипендію імені професора Богдана Бойчука. Програму створила його родина, щоб вшанувати пам’ять науковця та підтримати першокурсників університету. Про це повідомила газета “Медична академія”.
Стипендія становитиме 40 тисяч гривень. Кошти на неї надходитимуть з особистих заощаджень родини Бойчуків з Канади безпосередньо до університету. Виплати планують здійснити двома частинами – у вересні 2025 року та січні 2026-го.
Конкурс відкритий для всіх першокурсників ТНМУ. Перевагу матимуть студенти з високими результатами навчання, у яких батьки служать або служили в Збройних силах України. Також враховуватимуть волонтерську та громадську активність.
Претенденти мають подати коротке есе, де розповісти про свій шлях до ТНМУ, мотивацію стати лікарем і власну громадську позицію. У листі потрібно вказати контактні дані, факультет, спеціальність і групу. Роботи надсилатимуть на електронну адресу, яку надасть університет, а дедлайн визначать окремо. Результати планують оголосити орієнтовно 30 вересня цього року.
Дружина професора Надія Архіпова розповіла, що така практика поширена у канадських університетах:
«Для всієї нашої сім’ї це стане світлим спогадом про дорогу нашому серцю людину. Для мене дуже важливою є ця ініціатива ще й тому, що Богдан Бойчук так бережно ставився до всього, що було пов’язано з альма-матер, де пропрацював понад двадцять років, відбувся як науковець, вивчив не одне покоління майбутніх лікарів. Студенти ж, коли подаватимуть свої кандидатури, гадаю, цікавитимуться, ким був професор Богдан Бойчук, що він зробив для України, чим відзначився. Це можливість не лише вшанувати мого чоловіка, але й через іменну стипендію подати руку підтримки студентам, які мають бажання вчитися, займатися волонтерством, розвиватися. Те, власне, до чого й прагнув мій чоловік за життя».
Вона додала, що її чоловік був щирим і доброзичливим, активно займався волонтерством із часів Революції гідності і завжди підтримував Україну, навіть живучи за кордоном:
«Він був дуже доброю, щирою та доброзичливою людиною. Талановитим науковцем, меценатом, а ще великим патріотом України, власне, тому для нас так важливо втілити цю ініціативу. Завжди тримав руку на пульсі подій в Україні. Кожна людина, яка знала мого чоловіка, найчастіше відзначає дві найголовніші риси Богдана – високу порядність і безмежну доброту… Так склалося, що ми переїхали мешкати до Канади, але його серце було завжди з Україною. Активно волонтерством пан Богдан почав займатися ще з часів Майдану, тоді я теж долучилася. З того часу ми займалися волонтерством вже всією сім’єю, багато хто залишив цю справу, але в нас втоми не було. Тепер я продовжую, розпочату Богданом справу».
Доцентка ТНМУ Тамара Воронцова, яка навчалася з Богданом Бойчуком на одному курсі, згадує його як людину з надзвичайною відданістю волонтерству:
«Кожен інструмент, кожен шприц, був спакований його руками. Пригадалися давні події, коли Богдан зателефонував і повідомив, що надіслав пакунки з медичною гуманітарною допомогою. І це стало початком тривалої волонтерської співпраці, довжиною в 10 років. Родина Бойчуків регулярно надсилала у великих обсягах медичні витратні матеріали різного спрямування, підтримуючи медиків України. І за це земний уклін Богданові. Навіть коли він був важкохворим, то ще встиг відправити нам допомогу. Тепер залишилися хіба спогади. Кожна зустріч однокурсників, коли Богдан з дружиною приїздив у Тернопіль, була незабутньою. Теплий прийом, дружні стосунки, допомога друзям – це все Богдан. Хто прилітав в Торонто – назавжди, на навчання, як туристи – могли розраховувати на допомогу та підтримку».
