Бережанщина обговорює історію, що набула великого розголосу. На хуторі Малинівка, який входить до Нараївської громади, невідомі викрали 28 індиків з господарства пенсіонерки Оксани Ткач. Після публікації у ЗМІ та активного розголосу злодії повернули птицю господарям, підкинувши її посеред ночі просто за ворота, пише Високий замок.
Подія трапилася у першій половині дня 8 жовтня. Поки господарі поралися на городі, кілька невстановлених осіб відігнали індиків до закинутого будинку за кілометр від обійстя Ткачів. Там закрили вікна матрацами, щоб птахи не втекли, а потім вивезли їх автомобілем сталевого кольору.
Очевидці бачили підозрілу машину біля старого обійстя. Власники оцінили збитки щонайменше у 40 тисяч гривень.
Вкрадена птиця була вирощена з весни 74-річною Марією Павлів, матір’ю пані Оксани. Жінка тяжко пережила подію:
«Я всі ці дні перебувала у сильному стресі, від переживання не знаходила собі місця», – розповіла Марія Мартинівна.
Після розголосу історії у виданнях Тернопільщини та соцмережах злодії, ймовірно, злякалися. Вночі 11 жовтня, коли в домі спали лише Оксана з матір’ю, жінки почули кілька глухих ударів за хатою та гавкіт собаки.
«Оксана подумала, що то дикі кабани або, може, злодії у підвалі. Щоб дати знати, що ми вдома, увімкнула світло надворі. Ми боялися виходити, тому лишилися у хаті», – пригадує пані Марія.
Вранці, коли господині вийшли на подвір’я, почули знайомий голос індиків. Біля воріт стояв найменший улюбленець родини – Вася, а поруч решта зграї. Не вистачало лише одного птаха – його, найімовірніше, не повернули.
«Радості не було меж», – розповідає пані Оксана.
Усі індики мали підрізане махове пір’я, що свідчить – злодії тримали їх не у хліві, а в загоні, щоб не втекли.
«Господиня показує підрізане пір’я на крилах – це зробили злодії, щоб вкрадена птиця не втекла з їхньої загороди», – зазначає автор матеріалу Іван Фаріон.
Правоохоронці з Бережан продовжують розслідування. Вони вже проводили слідчі дії у сусідньому селі Лапшин, до якого належить хутір Малинівка.
Попри те, що індиків повернули, господарі сподіваються, що винних знайдуть.
«Пані Оксана сподівається, що у злодіїв заговорила совість…» – пише Іван Фаріон.
Родина вдячна за підтримку людям, які поширювали історію, і тим, хто не залишився байдужим. Для них це не лише повернення птиці, а й доказ, що публічність може допомогти у боротьбі з безкарністю.
