Кілька років поспіль іконописець з Чорткова, заслужений майстер народної творчості України Володимир Шерстій передає від храму до храму написану ним ікону.
Цю ікону в багатьох церквах Тернопільщини називають «мандрівною». Її іконописець написав два роки тому. Святий образ разом з іконописцем подолав не одну тисячу кілометрів, прямуючи до церков в області, Україні і до святих місць у Польщі.
Володимир Шерстій іконописом займається останніх 25 років, успадкував цей Божий дар від свого дідуся Степана, який розписував церкви на Поділлі, рідній Підволочищині. Митець згадує, як знайшов старий портрет бабусі, написаний дідусем, а на звороті побачив підкладену картонку, на якій були начерки його розписів місцевої церкви, пише «Терен».
Згодом Володимир Шерстій і сам захопився іконописом. Нині пише у старому, візантійському стилі, використовуючи старі дошки, шматки дерева. Знайшов свій спосіб написання, використовуючи паволоку, левкас, позолоту, застосовуючи авторську техніку.
«Відомо, що іконопис – це не просто стиль живопису, певний напрямок у творчості, чи, даруйте, спосіб заробітку. Вважаю, що це насамперед, вид служіння, якому іконописець посвячує себе повністю. Це мова ліній, фарб, християнських символів. У справжній іконі нічого немає надуманого, зайвого. Це відкрита книга для того, хто її розкриває, читає і молиться перед нею», – розповідає Володимир Шерстій.
Його ікони побували в багатьох куточках України, Польщі, Італії, Аргентині, навіть у Бразилії, де іконописну виставку Володимира Шерстія благословив свого часу блаженніший Любомир Гузар.
Творчість українського художника високо оцінили і в мистецьких колах діаспори.
«Завжди прагнув, щоб мої ікони були духовним джерелом. Щоб вони розраджували стражденних, допомагали їм у біді, підтримували в радості, додавали втіхи і сили. Тому це, власне, й спонукало мене до написання, як тепер вже кажуть, «мандрівної» ікони – святого образу Матері Божої Неустанної Помочі. Бо саме він, на мій погляд, увібрав у себе все те, до чого прагне і хоче кожен з нас – розуміння, любові, ласки», – каже митець.
Уперше з іконою Матері Божої Неустанної Помочі Володимир Шерстій, як волонтер поїхав на передову, до бійців на сході України. Там, на передовій позиції у військовому наметі третьої роти 128-го гірсько-піхотного батальйону біля селища Троїцьке Луганської області, й було освячено створений ним образ Богородиці.
«Пізніше ще не раз їздив на передову і всюди із собою брав цю ікону. Бачив, як ревно наші хлопці моляться до неї, просять у Матері Божої заступництва для себе, побратимів, родини та всієї України. З іконою побував у Зарваниці, під час прощі, коли до неї молились тисячі прочан. Деякий час святий образ зберігався і на Ясній Горі, у польському Ченстохові, там, де зберігається чудотворна Матір Божа Ченстоховська»,- згадує іконописець.
А ще ікона Матері Божої Неустанної Помочі тривалий час зберігалася у монастирі кармелітів та у костелі святого Станіслава в Чорткові. Була вона і в тутешньому соборі Петра і Павла та у понад столітньому чортківському храмі Святої Покрови.
«Зараз я разом з учасниками Першого Всеукраїнського іконописного пленеру «Вікно у Небо» пишу ікони у Зарваниці. Приїхав сюди з іконою Матері Божої Неустанної Помочі. Передав святий образ отцю Миколі Медюху. Зараз вона перебуває у церкві Пресвятої Євхаристії. Сам храм – як велика сповідальниця, адже цю церкву спроектовано з певними кімнатами, так званими розмовницями, бо люди приїжджають у Зарваницю і для сповіді та духовної розмови. Тут упродовж зимового періоду служаться і святі Літургії. І ще одне, цей храм збудований у формі корабля, символом Церкви, котра несе вірних течією життя до Бога. Хотілось би, щоб у цій життєвій мандрівці, духовному очищенню віруючих допомагала і створена мною ікона, яку встановили на тетраподі у церкві Пресвятої Євхаристіїу Зарваниці», – розповів заслужений майстер народної творчості, іконописець Володимир Шерстій.
Орест САРМАТСЬКИЙ, Терен, фото автора
