Одинадцять років на «нулі» — це цифра, яка важко вкладається в уяву цивільної людини. Це майже 4000 днів щоденного ризику, холодних окопів та запеклих боїв. Саме такий шлях подолав Андрій Іванов, офіцер 92-ї окремої штурмової бригади, чиє життя обірвалося внаслідок поранень, отриманих у боях за Покровськ.
Командир, що рятував життя: тактика нерівного бою
Андрій Іванов вибудував особливу репутацію командира-захисника. В умовах сучасної війни, де панують дрони-камікадзе, «Іспанець» особисто вступав у дуелі з ворожими безпілотниками.
Використовуючи лише автомат, він приземляв десятки смертоносних апаратів, які полювали на його особовий склад. Його самопожертва врятувала не одне життя, але, на жаль, підірвала його власне.
Символ незламності: від 2014-го до останнього подиху
Андрій не шукав слави чи високих кабінетів — він був людиною війни у найкращому розумінні цього слова.
Від перших днів осені 2014 року і до листопада 2025-го він залишався на вістрі подій. Зараз триває збір підписів під петицією до Президента України про присвоєння Андрію Іванову звання Героя України посмертно.
Номер петиції: 259672. Громадськість закликає не залишатися байдужими, адже закарбоване в офіційних документах ім’я Героя — це те, що ми маємо залишити майбутнім поколінням.
