Історія Тернопільщини продовжує відкривати свої таємні сторінки через десятиліття небуття. Завдяки зусиллям краєзнавців та активістів, зокрема Івана Чікала з Монастирищини, широкому загалу стають відомі подробиці з унікального архіву Чортківсько-Бережанської округи ОУН.
Ця безцінна колекція документів 1935–1948 років була віднайдена у металевому бідоні в лісах Бережанщини ще у 2017 році, але її детальний аналіз і сьогодні дає приголомшливе розуміння того, як виживало українське село в перші повоєнні роки.
Особливий інтерес викликає звіт за серпень 1945 року, що стосується села Горішня Слобідка. Документ містить майже щоденну хроніку подій, що дозволяє буквально по годинах відтворити атмосферу напруги, терору та відчаю, в якій опинилися місцеві мешканці під тиском радянського режиму та НКВД.
Полювання на родини та свавілля «участкових»
Архівні дані свідчать про системне переслідування родин, які підозрювалися у зв’язках із підпіллям. У серпні 1945-го головним «антигероєм» села став участковий Дерев’янін. Його візити супроводжувалися постійними обшуками та терором. Так, 8 серпня він із помічниками-«стрибками» розшукував родину Наняків, перевіряючи молодих дівчат прямо на полі та вриваючись у хати посеред ночі.
Звіт детально описує методи роботи каральних органів: затримання цивільних для «протоколів», вимагання інформації про місцеперебування Михайла Чікала та інших односельців, що переховувалися. Характерним штрихом того часу було відверте мародерство: коли слідчі не заставали вдома потрібних їм людей, вони просто вилучали меблі, шкіру та інше майно, намагаючись тут же, по дорозі до району, його перепродати.
Економічний тиск та «святкування» на кістках
Окрім політичних репресій, село потерпало від непосильного економічного гніту. Постійні візити районного керівництва, включно з першим секретарем партії Карпенком, мали на меті лише одне — вибити з селян «контингент» (норми здачі зерна). Людей примусово залучали до сільськогосподарських робіт у сусідніх селах, а будь-яка спроба захистити власне майно закінчувалася побиттям.
Цікавий випадок зафіксовано 18-19 серпня, коли участковий Дерев’янін, побивши заступника голови села Федя Бродяка та незаконно забравши коня й бочку у селян, наступного дня приїхав із горілкою «перепрошувати», аби той не скаржився прокурору. Це яскраво ілюструє атмосферу беззаконня, де представники влади відчували себе повновладними господарями людських доль.
Фінал серпня: «день перемоги» через розбиті скрині
Останні дні серпня 1945-го в Горішній Слобідці позначилися черговим актом цинізму. 28 серпня більшовики відзначали перемогу над Японією. Для мешканців села це «свято» обернулося черговим пограбуванням. У документі сухо, але влучно зазначено, що у громадянина Василя Чікала розбили замкнену хату та скриню, забравши все майно. «Гарно святкували перемогу», — резюмує автор звіту, підкреслюючи справжнє обличчя «визволителів».
Знахідки таких архівів, як цей бідон із документами ОУН, є критично важливими для сучасної України. Вони не дозволяють ворожій пропаганді маніпулювати минулим, надаючи прямі докази того, якою ціною наші предки виборювали право жити на власній землі. Завдяки небайдужим людям, як Іван Чікало, ці історії стають частиною нашого національного коду.
Ми писали також: Тернопільський журналіст Микола Шот взяв інтерв’ю у Марії Матіос.
Тернопільський журналіст Микола Шот взяв інтерв’ю у Марії Матіос
