Пʼять місяців житель Ічні «полював» на групи оповіщення ТЦК та СП. АЗС, гімназія, базар, переїзд, спиртзавод — жодна точка не залишилась поза його увагою.

Ічнянський районний суд Чернігівської області визнав чоловіка винним у перешкоджанні ЗСУ і призначив п’ять років позбавлення волі, пише АрміяInform.

Конспірація на рівні дилетантів, шкода на рівні ворога

Організатор схеми (матеріали щодо якого виділені в окреме провадження) підійшов до справи із розмахом. Він створив Телеграм-групу, яка за короткий час розрослася до понад 400 учасників — переважно жителів Ічні та прилеглих населених пунктів. Щоб уникнути зайвих очей, до групи додавали лише «перевірених» осіб за рекомендаціями.

Одним із ключових помічників організатора, який отримав права адміністратора чату та активно його наповнював, став уродженець Липецька (рф) та громадянин України.

Для конспірації зловмисники розробили власну систему шифрів. Співробітників поліції називали «синіми», військових ТЦК та СП — «зеленими», а спільні патрулі позначали як «сині з зеленню» або навіть «зелені водорості». У вироку суду зафіксовано десятки епізодів, наприклад:

«Зеленые штук 10 возле ментовки стоят готовятся…» — писав обвинувачений, фактично зриваючи виїзд мобілізаційної групи.

«Синие за переездом на гмырянку», «Авиас чисто», «Зеленые возле базара» — щоденні звіти зловмисника охоплювали всі стратегічні розв’язки, заправки, автостанцію та центральні вулиці міста.

Торгівля майбутнім: ціна «чистих» доріг

Своїми діями адміністратори групи не просто допомагали окремим особам ховатися від військового обліку. Вони системно перешкоджали законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

За короткими повідомленнями на кшталт «Авіас чисто», «зелені біля базару» чи «сині поїхали в центр» стояла цілком конкретна реальність: хтось отримував сигнал, де можна уникнути зустрічі з групою оповіщення, а Сили оборони втрачали час, ресурс і можливість поповнювати підрозділи.

Особливо цинічно це виглядає з огляду на те, проти кого була спрямована діяльність. Серед військових у центрах комплектування багато тих, хто вже пройшов фронт, отримав поранення, контузії, втратив побратимів і після лікування або ротації продовжив службу там, де держава потребує їхнього досвіду. Але в таких спільнотах їх знеособлювали до кольорових міток на карті, висміювали, обкладали мовою ворожнечі й плювали у спини.

Кожен такий «клік» у телефоні та повідомлення про «чисту АЗС» — це не дрібна побутова хитрість. Це свідомий удар по армії, яка тримає країну. Це торгівля безпекою держави заради ілюзорного спокою того, хто боїться власного обовʼязку.

І тут питання вже не лише юридичне, а моральне. Бо поки одні повертаються до служби після окопів та госпіталів, інші будують для ухилянтів «чисті маршрути» та називають це взаємодопомогою. Насправді — це допомога не армії, не громаді й не країні. Це допомога страху, безвідповідальності та ворогу, який тільки і мріє про те, щоб українське суспільство воювало не з ним, а з власними військовими.

Вирок суду

Під час розгляду справи обвинувачений повністю визнав провину та пішов на угоду зі слідством. Суд визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Суд призначив 5 років позбавлення волі, однак звільнив засудженого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю один рік. Мобільний телефон «iHUNT-68», який був знаряддям злочину, конфісковано в дохід держави.

Правоохоронці вкотре наголошують: створення, адміністрування та активне ведення таких «інформаційних пабліків» є прямим пособництвом ворогу. Рано чи пізно кожен, хто «зливає» позиції та маршрути українських військових, опиниться на лаві підсудних. Ціна затишного чату — реальний тюремний термін.

Раніше АрміяInform повідомляла, що українські суди почали виносити вироки нападникам на військовослужбовців ЗСУ з ТЦК та СП, паліям військових автомобілів, адміністраторам телеграм-каналів, які вели пропаганду проти ТЦК, і тим, хто наївно зливав у ТГ-канали місця перебування військових ТЦК.

Олексій Лосєв