На тимчасово окупованих територіях Луганської області російські загарбники посилили тиск на місцеве населення, продовжуючи масштабну кампанію з так званої «націоналізації» приватної нерухомості. Про це повідомив очільник Луганської обласної військової адміністрації, наголосивши на цинічності дій ворога.
Формальні процедури як інструмент грабунку
Окупаційна влада запровадила механізм, згідно з яким власникам житла надається 30 днів для підтвердження права власності на нерухомість. Проте, як зазначають в ОВА, цей термін є лише фікцією та бюрократичною формальністю. На практиці російські структури роблять усе можливе, щоб ускладнити процес доведення прав, створюючи умови, за яких законні власники не можуть захистити своє майно.
Ситуація у Сіверськодонецьку залишається особливо напруженою. За наявною інформацією, загарбники вже підготували списки для «націоналізації» понад 30 квартир, розташованих у різних районах міста. Це свідчить про системний характер вилучення житлового фонду, який окупанти проводять під виглядом виявлення «безхазяйного» майна.
Чому росіяни відбирають квартири?
Основною причиною таких дій є відмова українців переоформлювати документи на нерухомість згідно з російським законодавством. Окупанти використовують примусову паспортизацію та перереєстрацію майна як інструмент контролю над населенням. Якщо власник не погоджується на умови ворога або виїхав з окупації, його житло автоматично потрапляє до списків на конфіскацію.
Подібна практика привласнення майна є частиною ширшої стратегії рф на захоплених територіях. Аналогічні процеси спостерігаються і в самій росії, де під різними приводами, зокрема через загрозу атак дронів, влада готує до вилучення сотні об’єктів. Це вкотре доводить, що право власності для окупаційного режиму не має жодного значення, а будь-яка нерухомість може бути відібрана без жодних правових підстав.
Жителі окупованих міст опинилися в пастці, де їхнє власне житло стає заручником окупаційної політики. Міжнародні правозахисні організації вже неодноразово наголошували, що такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та прав людини.
Джерело: УНН
