Шахраї чатують на користувачів у банкоматі, Інтернеті і торговій мережі. Ось кілька простих та ефективних порад, про що потрібно пам’ятати, щоб не стати жертвою обману.
Загальні поради
За словами експертів, коли користувач отримує у банку платіжну картку, то
обов’язково має узгодити форму взаємодії. Відповідно до закону про платіжні системи банк має у порядку, погодженому з власником картки, інформувати його про кожну операцію. Практично це можна зробити за допомогою смс-повідомлень, тому погано, якщо ви часто змінюєте номер телефону, не кажучи вже про те, що не варто економити 5-10 гривень на смс-інформування і ризикувати своїми коштами, пише 24tv.ua.
Ще один корисний інструмент – встановлення лімітів на зняття готівки, операції в торговій мережі, інтернет-оплати тощо. Деякі користувачі карток вважають це певною формою контролю над коштами з боку банку. Насправді, це не так: відповідно до закону банки повинні проводити моніторинг операцій, і якщо обставини використання карток викликають підозри у шахрайстві, банк може встановлювати ліміт власноруч або і блокувати картку.
Ці прості поради на 90% забезпечать захист ваших грошей на картці.
А тепер – про найпоширеніші ситуації, якими активно користуються шахраї, та як від них уберегтись.
- Банкомати
Щоб скористатися вашою карткою, правопорушники мають отримати пін-код і скопіювати інформацію з магнітної стрічки карти. Роблять це різними методами. Найчастіше – встановлюють відеокамеру і записують, як ви вводите пін-код. Щоб порушити цей «ідеальний» злочин – просто прикривайте вільною рукою момент введення пін-коду.
- Захоплення готівки
Ще одна поширена схема – це так зване захоплення коштів у банкоматі. Шахраї кріплять в отвір для готівки металеву пластину з наклеєним на неї двостороннім скетчем. У момент, коли ви знімаєте гроші, купюри просто приклеюються і назовні не виходять. Якщо таке сталось, спробуйте з’ясувати, чи є там така пластина і відірвати її. Якщо ніякої пластини немає, але гроші з отвору для готівки не виходять – дзвоніть у банк, якому належить банкомат, зазвичай на ньому вказаний телефон «гарячої лінії».
- Телефонні шахрайства
У ЗМІ та соцмережах описано багато випадків, коли телефонують невідомі, називаються продавцем, співробітником банку, Пенсійного фонду, СБУ, кіберполіції тощо, і намагаються отримати від людини номер картки, місяць і рік її дії, перевірочні цифри зі зворотного боку картки. В жодному випадку нікому не давайте ці реквізити.
- Електронна пошта
Якщо ви отримали лист електронною поштою, який тішить вас виграшем путівки, телефону, або супер-вигідною пропозицією для придбання будь-чого, можна на 99% бути впевненим, що те посилання, за яким вам пропонують перейти – несправжнє і шахрайське. Такі сайти спеціалісти називають фішинговими (про цю махінацію багато написано в Інтернеті). Він виглядає як звичайний сайт, але після введення реквізитів оплата не проходить, система начебто видає якусь помилку. У такому випадку – також одразу телефонуйте в банк, з’ясовуйте, чи це справді збій системи чи шахрайство, і за необхідності блокуйте картку.
- Інтернет-реклама
Схожа схема і з рекламними банерами в Інтернеті на кшталт – поповнити рахунок, переказати кошти без комісії тощо. Відбувається те саме, що і у випадку фішингових сайтів – вони просто фіксують ваші дані по картці.
- Касири-шахраї
Під час оплати товарів у торговій мережі чи рахунку у ресторані недобросовісні касири-офіціанти можуть «провернути» схему з фіксацією даних вашої картки. Наприклад, сфотографувати чи зняти на відео момент вводу пін-коду, а також – номер картки, термін дії тощо. Тому будьте уважними, і нехай шахраї минають вас і ваші гроші.