Перебудова залізничного двірня тривала з осені 1903 р. Проект викона Технічне бюро Міністерства залізниць у Відні. Вартість нового будинку становила 300 000 крон.
Від старої будівлі залишилися лише зовнішні стіни. Велике кругле вікно площею 65 кв. м у залізному каркасі на центральному фронтоні встановили місцеві фірми.
Над фасадом з боку перону помістили назву станції українською та польською мовами — “Тернопіль” і «Таrnopol». Двоповерховий, у стилі “віденської сецесії”, двірець відкрили 25 листопада. Він став достойною візиткою міста.
Тричі протягом дня двірець оживав: вранці, о 8 год., коли перони заповнювала молодь, яка доїжала з околиць до шкіл, після 14-ї, коли учні повергались додому та ввечері, після 21 год., коли приходив львівський потяг з вечірньою поміток газетярі наповнювали галасом двірець і центральні вулиці міста.
Джерело: Мій давній Тарнополь
