На загальному тлі нічим добрим не виділяються і тернопільські дороги. Так, наприкінці минулого року дослідження громадського об’єднання “Слово і Діло” показало, що приблизно третина доріг області в аварійному стані.
Загальний дорожний фонд області — приблизно 5 тисяч кілометрів, отже, приблизно півтори тисячі з них — аварійні і непридатні до їзди.
Коли на крилах Революції Гідності Службу автомобільних доріг Тернопільської області очолив Богдан Юлик, вірилося, що він швидко змінить ситуацію на краще. Молодий фахівець і реформатор зі зв’язками у високих владних кабінетах мав відразу взятися за справу і змінити катастрофічну ситуацію. Пригадується, що тоді, у 2014-ому, довкола його кандидатури було зламано чимало політичних списів — і люструвати його хотіли, і звільнитися “просили”, і відкрити дорогу більш фаховим людям вимагали, але, на щастя для Богдана Юлика, все владналося, і він зручно вмостився за начальницьким столом, отож, мав би зробити певні висновки.
Минуло два роки. Богдан Юлик таки зробив висновки — на першому поверсі Служби автомобільних доріг встановлені масивні металічні грати і сидить охорона. Тепер люструвати начальника просто так вам ніхто не дасть — до його кабінету потрапити не так просто: вахтерка внизу спочатку зателефонує куди слід і запитає, чи пускати їй вас.
А ось дороги в області, за висновками численних водіїв, стали ще гіршими, ніж за Януковича. Сайт Служби автомобільних доріг “ласкаво запрошує” вас у свої нетрі, там постійні звіти, що на дорогах області “кипить робота”, але насправді все обмежується кількома відремонтованими кілометрами за рік. Для півтори тисячі кілометрів (мова лише про ті, що в аварійному стані, а решта якщо і в кращому, то не набагато) це — як краплина в морі.
Ну, якщо, звісно, не згадувати про “ямковий ремонт”…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
