В середині 20 століття було штучно культивовано рослину, призначену для годівлі великої рогатої худоби – борщівник Сосновського
-Вважається, що знищити рослину фактично неможливо, адже вона постійно насівається із суцвіть квітів, при чому – насіння дозріває навіть після того, як рослина зрізана, – зазначив Олег Соколовський, – А тим, хто мав справу із нею, загрожують неабиякі неприємності: прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема, сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні, розвиваються поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
Найбільша кількість постраждалих фіксується саме у літні місяці, адже саме в період спеки найбільш ймовірним є контакт шкірних покривів людини із отруйною рослиною. Часто потерпілі не розуміють, що одержали саме опік. До лікаря звертаються лише згодом, тому що на ранніх стадіях опік не завдає серйозного клопоту. У переважній більшості страждають відпочиваючі, рибалки та косарі. Клінічні ознаки проявляються лише згодом, через кілька годин чи навіть діб. Ознаками ураження шкірного епітелію борщівником є почервоніння, локальний набряк, пекучий біль; у важких випадках – пухирі з прозорою рідиною. Площа опіків може сягати 15-40% тіла. Загалом лікування триває 5-10 днів, але якщо люди зволікають і не звертаються вчасно, то розтягується до трьох тижнів. Іноді проводяться навіть оперативні втручання.
У випадку, якщо тернополяни десь бачать суцвіття так званого борщівника Сосновського, раджу повідомляти про це в управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР, а вони у свою чергу передадуть ці координати нам. З отруйною рослиною ми боремося в три етапи: перший – косіння, адже висота борщівника нерідко сягає 5 метрів, другий – видалення корінців, третій – хімічна обробка. Цим займається четверо людей, які працюють у спецодязі із хімзахистом. Роботи здійснюються від 5 години ранку та ввечері, коли спадає сонце. Працювати у хімзахисті у спеку вкрай некомфортно, тому наші працівники здійснюють роботи лише за умови, що на вулиці не більше +20, – розповів пан Володимир.
