“Та все ж один виклик ми залишили із собою на всю подорож. Переночувати в сільського і селищного голови та мера міста”, – про це розповідають учасники проекту “Просто босо” – двоє хлопців, які ідуть босими пішки через всю Україну – від Ужгорода до Харкова.
Вони розповідають, що одна із цілей проекту – це на власному прикладі показати людям, що насправді багато речей, які здаються дуже складними і не можливими є дуже простими. Все просто. Можна все в цьому житті – достатньо лиш віри і терпіння.
Ну і звісно це дуже цікаво ночувати у мера міста, а ще це класний метод додатково піарити наш проект! Як то кажуть, кругом одні плюси!
Поїхали! Перша спроба була в Східниці. Вирішили заздалегідь не контактувати, а прийти додому і попроситися. Та спіймати мера – не легка справа, тим паче коли в нього декілька будівництв в місті. Побігавши Східницею і зустрівшись лише із його сином облишили цю справу.
Наступний мер, а це було місто Дрогобич, приймав нас у себе в кабінеті. Зустріч нам спонтанно організував отець Ігор. Але це вже був другий день в Дрогобичі, тому сенсу прохати про ночівлю в нас не було. Тарас Кучма побажав нам успіху, а Іван побажав йому робити добрі справи, потисли руки і погнали вперед.
І ось найцікавіше було вже у Львові. Ми просто написали пост в фейсбуці, хтось із львів’ян відмітив тегом Садового, та й все. І тут…
Приходимо до Львова, даємо одне інтерв’ю на радіо і вже після ефіру, на виході нас чекають Євген та Христина, керівники прес-служби та внутрішнього апарату міськради Львова. Вони запрошують нас на піцу, на Площу Ринок і ми так цікавенько спілкуємось. І тут Євген каже, а зараз буде мер. Тільки но ми вийшли із піцерії і дійшли до Світу Кави, як тут раз і на тобі – Андрій Садовий. Він нас впізнав відразу і ми його теж!)
Зазвичай ми не п’ємо каву та вирішили все ж покуштувати цього напою на цей раз. Андрій говорить із нами про наші ноги, Львів, подорожі, жінок і т.д. Також до нас підходить Парасюк на хвилинку, але я його не впізнаю. Та й він нас, так що 1-1)
Дуже цікаво говорити із мером Львова. Він знає, до чого все йде і ми знаємо, але не спішимо переходити до головного питання. Вже не раз у нас в подорожі було таке, що люди поспілкувавшись із нами, переводили нас із формату ночівлі на сіновалі до себе в гості, тому ми із Іваном розуміємо, що час – наш головний козир! Мер натомість постійно згадує свої сильні сторони – Львів, туризм і 5 синів, які якраз поїхали на відпочинок і залишили їх із дружиною удвох. Така собі не розмова, а шахова партія, де три терті калачі за одним столом п’ють каву!)
І ось нарешті ми ставимо саме головне питання– пане Андрій, а ми можемо переночувати у Вас?) … і хоч ми отримуємо відмову, та вона була настільки дипломатичною і класною, що ми залишаємось дуже задоволені цією зустріччю і цим вечором! Як то кажуть, і вовки ситі, і вівці цілі! Хто тут хто – вирішуйте самі. Мер дарує нам львівські сувеніри, а ми даруємо йому можливість прогулятись босоніж і відчути всю радість від дотику львівської бруківки!
Отож попереду ще буде багато міст, де ми спробуємо вписатися у мера та сільського голови і реалізувати цей виклик, або ж інтрига збережеться до самого завершення подорожі і тоді ми будемо дуже раді зустрітись із одіозним очільником міста Харкова і спробувати отримати трішки місця для простих і босих українців!
Чи доведуть наступні мери Житомира, Київа та Полтави #prostoboso до Генадія Кернеса?!)
Аж самому цікаво…
