– Раніше я працював на цукровому заводі , після закриття якого довелося шукати іншу роботу. Так і став двірником. – розповідає Євген Васильович Дмитришин, працівник ПП “Люкс”.
– Здебільшого цю роботу опановують і якісно виконують жінки, чоловіки часто вважають, що це недостойна праця… Ні, працювати прибиральником – це не приниження. Навпаки, це надзвичайно важка фізично робота, далеко не жіноча. Тому моє кредо – нема чого сидіти вдома. Відтак намагаюся виконувати свої обов’язки совісно і робити все можливе для забезпечення порядку у будинках та на прибудинкових територіях.
Колеги Євгена Васильовича підтверджують: він незамінна людина у ПП “Люкс”, адже завжди готовий взятися за роботу будь-якої складності.
– Запорукою доброї роботи є наш згуртований колектив. У нас в ПП “Люкс” саме так і є: наш майстер не тільки спостерігає, але й працює разом з нами. Заступник директора підприємства Катерина Євтсахіївна ніколи не залишає поза увагою потреби та побажання працівників з комплексного прибирання. Підтримка керівників підприємства має велике значення, адже усі ми є гвинтиками складного механізму, де без взаємодопомоги і взаємовиручки – ніяк. Іноді з роботою можна впоратися до обіду, а часом доводиться працювати цілий день і без обіду. Більшу частину свого часу я перебуваю на роботі і радію цьому, адже мені пощастило і з дружним колективом, і з розуміючим керівництвом, і з хорошими мешканцями.
Євген Васильович має деякі захоплення поза роботою. Зокрема свого часу любив попрацювати на присадибній ділянці. З того часу залишив собі невеличкий спогад – гарбуз. Як розповів чоловік, великим здивуванням було для нього те, що гарбуз “прожив” чотири роки в його оселі.
– Мені розповіли, що гарбузи можна зберігати при кімнатній температурі доволі довго. Для них вона прийнятніша, аніж холодні підвали чи льохи. Я спробував – і дійсно: гарбуз зберігався у моїй кухні чотири роки. Лише нещодавно я вирішив під час вологого прибирання протерти його ганчіркою, після чого він почав трохи гнити, то ж довелося його викинути. Але все ж я вирішив поділитися цим невеличким секретом з власного досвіду із любителями городини, адже якби сам не переконався – ніколи б не повірив.
