Впродовж жовтня у Бучачі діятиме короткотермінова літературна резиденція імені Агнона, яка є частиною проекту під назвою «Аґнон: 50 кроків, щоб зрозуміти», що включає вуличну виставку, зустрічі з письменниками та літературну резиденцію.
Програма «Аґнон: 50 кроків, щоб зрозуміти» є жестом пам’яті про отримання 50 років тому, у 1966 році, Нобелівської премії з літератури уродженцем Бучача Шмуелем Йосефом Аґноном. Нобелівську премію Аґнон отримав за низку текстів, серед яких чимало про Бучач. Найголовнішим текстом Аґнона, що стосується Бучача, є «Нічний постоялець» (або «Гість на одну ніч»), що був написаний після візиту автора до рідного міста у міжвоєнний період.
Гостями резиденції стануть письменники Євгенія Сенік, Остап Сливинський та Софія Андрухович. Головною ідеєю проекту є дати можливість резидентам відчути себе гостями, постояльцями у Бучачі, як це зробив свого часу Аґнон, і описати власні спостереження у текстах.
«Цією резиденцією ми хочемо привернути увагу до Бучача, як рідного міста Нобелівського лауреата, а також до постаті Шмуеля Йосефа Аґнона і загалом теми малих міст і їх літературної спадщини. З огляду на це, ми пропонуємо резидентам ознайомитись із текстом перекладу роману «Нічний постоялець», і за час перебування в Бучачі відтворити у своїй уяві той Бучач, який бачив Аґнон та тисячі інших мешканців міста у міжвоєнний період минулого століття.
У текстах резидентів ми очікуємо відтворення атмосфери сучасного міста та порівняння із його минулим. Ми заохочуємо резидентів самостійно ознайомлюватись із додатковими ресурсами щодо біографії та долі Шмуеля Йосефа Аґнона, проте попередньо надаємо базову інформацію, що стосується Аґнона і інших митців, що походять з Бучача: від корисних лінків до тематичних екскурсій містом», – керівник проекту Мар’яна Максим’як
Першою гостею літературної резиденції у Бучачі в межах проекту «Аґнон: 50 кроків, щоб зрозуміти»(серпень 2016) стала Євгенія Сенік. Письменниця та дослідниця у галузі юдаїки, Євгенія у 2014 році була учасницею літньої школи «Єврейська історія та багатоетнічне минуле» від Центру міської історії, а цьогоріч брала участь у Міжнародній літній школі з юдаїки та семітської філології, що відбувалась в Національному університеті «Острозька академія».
Разом з тим, Євгенія, уродженка Луганщини, у пошуках живих історій, здобуваючи власний досвід, який прагнула описати у своїй прозі, працювала і жила в Польщі, Німеччині, Швейцарії. Проходила наукове стажування у Варшавському університеті. Після повернення з Німеччини, у вересні 2010 року переїхала до Львова, де працювала викладачкою німецької мови, а також була волонтеркою спільноти спільноти «Емаус – Оселя». Сьогодні мешкає та працює у Львові.
У книжковому багажі авторки роман «Країна У, або казки чужим дітям», що вийшов цьогоріч друком у видавництві «Книги ХХІ», роман «Przepraszam, навчи мене мовчати» (2014) та збірка короткої прози «Письмовий стіл» (2015), що побачили світ у видавництві «Крок». У роки з 2012 по 2014 періодично була волонтеркою у швейцарській спільноті для безпритульних, де збирала матеріал для художнього роману про людей, які втратили дім та засоби до існування. Над романом «Будинок із сірників, взятих з різних коробок» (Швейцарія, Україна; 2013- 2016рр.) працює зараз. Кожен текст дихає новою країною та новим досвідом.
