– З Ромою ми були знайомі два роки, але не спілкувалися, – розповідає 22-річна тернополянка Надія Сюсяйло.
– А звела нас випадковість. 1 грудня 2014-го моя найкраща подруга Вероніка попросила, щоб я пішла з нею до нього на іменини… Ось відтоді і почалася наша з Романом історія, а через три місяці, на мій день народження, ми заручилися…
Того грудневого вечора Надя йшла на іменини з єдиною метою – втекти від смутку, що закрався їй глибоко в душу. Про те, що зустріне там свою долю, не могла й подумати. Святковий настрій, веселий сміх, цікава компанія справляли на дівчину приємне враження, а коли вона крадькома ловила на собі погляди Романа, від цього ставало ще тепліше. Душа компанії – гарний і щирий Роман – не міг не привернути уваги дівчини, і вони обоє відчули, що попереду у них ще не один такий вечір…
– Якось, коли ми з Ромою зустрілися за кавою, він запросив мене поїхати на Буковель кататися на лижах, – пригадує Надя. – Я, не вагаючись, погодилася, тим паче, що поїздка припадала на День святого Миколая. Ми виїхали 18 грудня і залишилися там на кілька днів. «Лише тут по-справжньому я відчув, що ти – єдина, з ким я хочу бути все своє життя», – зізнався мені Рома, коли ми пили ввечері гарячий шоколад. А я слухала і не могла повірити, що все це насправді…
У Буковелі Надія й Роман весь час були разом – каталися на лижах, розмовляли, сміялися. Хлопець не відходив від неї, й коли спускалися гірськолижною доріжкою, притримував за руку, а коли всі їхні друзі спустилися вниз, то на засніженій вершині Роман пригорнув Надю до себе й поцілував.
– Рома – романтик, – усміхається дівчина, – і це проявляється не в якихось великих вчинках, сюрпризах, а в повсякденних дрібницях. Він добрий, уважний і з гарним почуттям гумору. Пригадую, в Буковелі, у ніч на Миколая, ми лягли спати, а Рома приготував мені подарунок, але залишив його в машині. Прокинувся на світанку і приніс мені під подушку солодощі, мандарини й абонемент на катання на лижах. І це уже визначило настрій на весь день.
Для Наді серйозним кроком у їхніх стосунках було знайомство з батьками. Вона дуже хвилювалася, хотіла, щоб батьки схвалили її вибір, бо вже встигла прикипіти до Романа всією душею.
– Я прийшов до них у гості на Різдво, – розповідає 22-річний Роман Бойко. – Хвилювався так, що словами не передати, але коли мама Наді сказала, що якщо ми відчули, що хочемо все життя бути разом і якщо ми створені одне для одного, то не потрібно довго зустрічатися. І тоді я трішки заспокоївся, а ці слова взяв собі до уваги. Не хотілося освідчуватися Наді у звичайний день, тому вирішив почекати до особливого моменту.
Роман освідчився Наді 2 березня, у її день народження. Дівчина працювала у готелі «Камелот», що на вул. Об’їзній, 6 у Тернополі, адміністратором, і хлопець зустрічав її щоразу після роботи. Того дня о 8-ій ранку він теж чекав на неї…
– Я підготувався, – ділиться спогадами Роман, – за день до цього купив великий букет білих і рожевих троянд та каблучку і вже чекав на ранок. А вранці попросив свого друга, бо зрозумів, що сам не впораюся, щоб зняв усе на відеокамеру. Ми приїхали машиною до роботи. Надя якраз виходила. Я відчинив двері, увімкнув романтичну музику й спочатку привітав її з днем народження, а тоді попросив стати моєю дружиною. Це був настільки хвилюючий момент, що в мене, здавалося, вистрибне серце з грудей. Я боявся, що забуду все, що хотів сказати… Надя теж не стримала емоцій, і я побачив, як по її щоках побігли сльози. А потім я почув заповітне «Так!» Обійняв її міцно-міцно і пообіцяв собі, що ніколи не відпущу.
…26 липня пара відсвяткує весілля. Вони переконані, що не важливо скільки часу ви зустрічаєтеся – місяць чи рік, якщо ви зрозуміли, що це саме та людина, – не мовчіть, адже життя таке коротке…
ірина КОШІЛЬ
