Потрапляючи на закинутий єврейський цвинтар, відчуваєш щось потаємне та незвідане. Написи івритом та німецькою подумки переносять нас у ту добу, коли Тернопіль був зовсім іншим.
Єврейське кладовище з’явилося на сучасній вулиці Микулинецькій у 1840 році.
– Уявіть собі, що на той час у місті було 9632 євреї з 16176 осіб, – розказав краєзнавець Тарас Циклиняк. – Створювався цвинтар водночас з християнським навпроти. Втім, за словами старожилів, єврейське кладовище виникло раніше, адже євреї в усьому хотіли бути першими.
Кладовище починалося від сучасного місця і тягнулося вниз аж до залізничних колій.
– За моїми дослідженнями зараз тут 397 могильних плит – мацев, і я нарахував умовно до 20 рядів. Гадаю, що це десь десята частина від того, що було, – пояснив краєзнавець.
На жаль, не збереглося достовірних даних про те, хто саме з відомих особистостей тут похований.
– Припускаю, що на кладовищі спочивають колишній рабин міста та письменник Соломон-Єгуда Раппопорт (1867) з відомого роду Раппопортів і Михайло Перль (1885) – син відомого аптекаря і керівника єврейської школи Йозефа Перля, – повідомив пан Циклиняк. – Можливо, посеред тих надгробних плит можна знайти і могилу філософа Нахмана Крохмаля (1840).
Однак, це лише здогадки, адже до цього у Тернополі існувало інше єврейське кладовище – на вулиці Острозького, 45.
Київське кладовище котів та собак
– Євреї могли продовжувати ховати поважних осіб на старому цвинтарі навіть після заборони, – поділився роздумами дослідник.
Кладовище на сучасній вулиці Микулинецькій протягом Другої світової війни стало місцем масового розстрілу євреїв.
Читайте також: Тернопільщина вперше, але з розмахом, проведе кінофестиваль
Зараз за місцем останнього спочинку колишніх городян час від часу доглядають єврейська община Тернополя та волонтери.
