І громадськість, і влада,і експерти визнали, що головний підрядник, на якого покладалася функція очищення міста від снігу ТОВ «Тернопіль Комунал Сервіс» не справився зі своїм завданням, має бути оштрафований, а контракт з ним розірваний.
Сьогодні шукають винних: хто привів це підприємство у Тернопіль, хто дав йому «зелений коридор». Однак відповідь одна і дуже банальна – у всьому винне законодавство України.
Тендерні «колізії»
Починаючи з лютого 2000 року всі питання проведення державних закупівель регулюється Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», дія якого поширюється на відносини, пов’язані із закупівлею товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів та вартість яких дорівнює 30 тисяч гривень – для товарів і послуг, та 300 тисяч гривень – для робіт. Тобто будь-який орган влади, будь-якого рівня не має права укладати великі угоди, де фігурують бюджетні кошти, без проведення відкритих торгів – тендеру. При чому, представники влади під час тендеру відіграють лише технічну роль: реєструючи та приймаючи документи в учасників торгів.
Саме на таких відкритих торгах у 2014 році й переміг ТОВ «Тернопіль Комунал Сервіс», вигравши тендерні змагання у комунального підприємства МШЕД (комунальне підприємство «Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця».
Законодавство України чітко передбачає, що на тендері виграє те підприємство, яке запропонувало кращу ціну. Це відбувається незалежно від того, чи це комунальне чи приватне підприємство. Приватні ж, за теперішньої системи, мають перевагу, бо вони можуть бути на спрощеній системі оподаткування. Більше того, вони можуть мати чи не мати власної техніки. Від них вимагається лише одного, щоб місто було чистим.
Читайте також: За втілення яких проектів проголосували тернополяни
Допоки погода не підносила аномальних сюрпризів, місто прибиралося. Зрештою і МШЕД, яке прибирало Тернопіль до приходу приватного оператора «Теркомуналсервіс», також мало проблеми, як випадало трохи більше снігу. Тому влада отримала можливість розірвати з підприємством договір лише після того, як воно не належним чином виконувало свою роботу. Така ось «тендерна колізія». За результатами снігового колапсу у Тернополі відсторонений заступник міського голови Владислав Стемковський, а начальник управліня ЖКГ Микола Лесів подав у відставку.
Як виправити ситуацію: два варіанти
Але виникає головне запитання: як треба діяти, щоб ця ситуація більше не повторилася?
Є два варіанти розвитку ситуації. Перший. Створити нове комунальне підприємство (аналог старого МШЕДу). Лише за приблизними підрахунками у нього треба вкласти 30 млн. Але не має жодної гарантії, що воно не повторить долю свого попередника, адже зараз діє електронна система публічних закупівель ProZorro. Це електронні торги, у яких може взяти участь будь-хто і ніякий представник влади фізично не може вплинути на хід чи результати конкурсу.
Треба запам’ятати, що в часи СРСР, де діяла планова економіка, комунальні підприємства мали монополію на діяльність у місті. Сьогодні, є конкурентні умови для підприємств усіх форм власності. І перемагають переважно «приватники». Тобто цей варіант загрожує тим, що з міського бюджету буде виділено 30 млн на МШЕД-2, а тендер виграє «Теркомуналсервіс»-2. І ситуація 12-14 листопада може повторитися.
Другий варіант, який запропонував міський голова Тернополя Сергій Надал. Змінити саму систему очищення Тернополя від снігу. Місто має бути розділено на три сектори і його прибиранням займатиметься три компанії. Кожна з цих компаній у разі виникнення непередбачуваної ситуації зможе підстрахувати іншу. Місто більше не буде залежним від одного підрядника. Така кардинально нова система практично дає 100 % гарантію належного прибирання міста в екстремальних умовах. Тому вже оголошено тендер на залучення трьох нових підрядників. Конкурс відбувається через систему ProZorro.
Таке секторальний поділ міста між підрядниками – новація для України, яка успішно пройшла випробування у сусідній Польщі. Там підрядники навіть змагаються між собою, хто краще очистить місто, щоб отримати нові більш масштабні контракти.
Тобто мерія Тернополя пішла європейським шляхом, а не повернулася назад в часи планового СРСР, але з українським ринковим законодавством.
