Нещодавно в нашій країні, окрім субсидій, запровадили ще один механізм розрахунків за житлово-комунальні послуги — розстрочку.
«Я чула про таку можливість, але не знаю, як її можна використати, — телефонувала до редакції Уляна Гриців з Кременеччини. — Нашій родині не виходить субсидія, бо придбали старенький автомобіль, який, звичайно, коштував понад 50 тисяч гривень, а це ж межа вартості покупки, щоб отримати субсидію. Скажіть, що це за розстрочка і як можна її оформити?»
Так, уряд, щоб згладити тягар виплат за житлово-комунальні послуги, вирішив дати можливість тим, хто не отримує субсидії і не може сплатити одразу всю нараховану суму, виплачувати її частинами. Розстрочка розрахована на 12 місяців. Таке рішення ухвалили на засіданні уряду.
Під час обговорення питання голова НКРЕКП Дмитро Вовк пояснив: «Споживач повинен сплатити 50 відсотків від суми, решта рахунку має бути оплачена рівномірно із квітня по вересень уже наступного року, до початку наступного опалювального періоду. Тобто в нас є два механізми: з одного боку — субсидії та адресна допомога, з другого, якщо такий варіант неприйнятний — споживаємо сьогодні, платимо 12 місяців. Це буде означати, що навантаження на бюджет родини в розстрочці буде щомісячно менше, ніж це могло би бути». Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що цим механізмом зможуть скористатися як ті, хто не має права на субсидію, так і ті, хто субсидію оформляти не хоче з тих чи інших причин.
Я запитала в спеціалістів управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, як практично можна скористатися цим правом. З’ясувалося, що для того, аби оформити розстрочку на оплату послуг ЖКГ, необхідно із паспортом та ідентифікаційним номером прийти в організацію, що надає послугу, й написати заяву. У Тернополі — в КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», в області звернутися в обласне комунальне підприємство «Тернопільтеплокомуненерго». Після оформлення розстрочки споживач отримує квитанцію, де все розписано — скільки й за що платити. Він сплачує половину вартості нарахованого, решту «розіб’ють» на рівні частини, щоб сплатив до початку наступного опалювального сезону. Як мені розповіли, в обласному центрі вже оформили такі розстрочки 65 осіб, на території області жодного охочого не виявилося, а може, справа не в бажанні?
Читайте також: Дивовижна історія художниці з Тернопільщини
Є іще одна причина такої байдужості жителів сіл і селищ до ініціатив уряду. Потрібно мати на увазі, що механізм розстрочки діє лише на оплату за тепло й не стосується оплати за газ та електроенергію. А люди в селах тепло не отримують, а «виробляють» за допомогою газу чи електроенергії. Тож їм, якщо вони й потребують, як п. Уляна, такої розстрочки не отримати.
З початку зими для українців влаштували ще один неприємний «тарифний» сюрприз. Нацкомiсiя, що здiйснює державне регулювання у сферi зв’язку та iнформатизацiї, пiдвищила розцiнки за користування стацiонарним телефоном. Для населення i бюджетних органiзацiй вони зросли на 10,6 відсотка. «З першого грудня «Укртелеком» пiдвищив вартiсть у бiльшостi тарифних планiв, — розповів директор з корпоративних комунiкацiй цiєї компанiї Михайло Шуранов. — У середньому зростання вартостi послуг телефонiї становитиме для населення вісім відсотків». Отже, хто i скiльки платитиме? Абонентська плата за телефон для населення вiдтепер становитиме 40,93 гривнi на мiсяць без погодинної оплати й 39,31 гривнi з погодинною оплатою.
Населення селищ мiського типу й сiл платитиме за стацiонарний зв’язок 34,74 гривнi на мiсяць без погодинної оплати й 33,12 гривнi з погодинною оплатою. Небюджетнi органiзацiї в мiстах i райцентрах викладатимуть вiдповiдно 50,96 і 50,62 гривнi на мiсяць, а в селi — 48,52 гривні без погодинної оплати й 42,48 гривні з погодинною. А вже з першого сiчня бюджетнi органiзацiї сплачуватимуть ще бiльше — на 21,2%. За словами Михайла Шуранова, нинiшнє пiдвищення вiдбулось у зв’язку з економiчною ситуацiєю, зростанням вартостi енергоносiїв та обслуговування мережi.
Уже після Нового року на українців чекає ще одне радикальне подорожчання — алкоголю і сигарет, бо Україна поступово збільшує ставки акцизів до рівня країн ЄС. Так, акцизи на тютюнові вироби планують підвищити на 30 відсотків, а на іншу «шкідливу продукцію» — алкоголь і слабоалкогольні напої — на 20 і 12% відповідно. В результаті на кілька гривень подорожчають сигарети, а горілка — на 10 гривень. Щодо сигарет, то це не перше підвищення акцизної ставки. Так, із 2008-го ставка збільшилася в 14 разів.
Уже в наступному році сигарети можуть подорожчати на 1,5—3 гривні. Щоб виконати директиву Європейського Союзу, 1000 сигарет повинні обкладатися податком у 90 євро, а одна пачка коштувати не менше 80 гривень. Тож нам «рости» є ще куди. Нині в Україні сигарети в кілька разів дешевші, ніж у Європі. Так, у Великій Британії та Норвегії одна пачка обійдеться в десять євро, а в Чехії — три євро. Підвищення ставки акцизу на сигарети, кажуть розробники законопроекту, дозволить отримати в 2017-му дохід 36—39 мільярдів гривень. При наших доходах затяті курці, напевно, вже куритимуть самокрутки зі звичайним тютюном, вирощеним на городі, а поціновувачів оковитої, виробленої в домашніх умовах, значно прибуде.
