Володимир Болєщук: «Майбутнє держави має бути за добровольцями та волонтерами, які врятували Україну від російської агресії»
Уже півроку депутат Тернопільської обласної ради Володимир Болєщук служить у батальйоні “Тернопіль”, який виконує бойові завдання на Сході України. Нині він повернувся на ротацію до Тернополя, однак нещодавно знову побував у місці дислокації батальйону поблизу Лисичанська. Для чого? З цього запитання й починаємо нашу розмову.
— У батальйоні “Тернопіль” я проходжу службу з лютого цього року, — розповідає Володимир Михайлович. — Уже побував на двох ротаціях і про ситуацію знаю, як то кажуть, не з чуток. Нині наш батальйон передислокували з Лисичанська до віддалених сіл, умови значно погіршилися. Їм потрібна допомога, а тому побратими вирішили допомогти найнеобхіднішим, а це, зокрема, продукти харчування та матраци. Відтак я нещодавно побував у місці дислокації батальйону вже як волонтер. Під час поїздки зустрівся також з головою Луганської військово-цивільної адміністрації Георгієм Тукою, який попросив допомогу для місцевих шкіл до 1 вересня. Наша обласна рада швидко зібрала 20-тонний гуманітарний вантаж, який уже повіз до Луганської області голова Тернопільської облради Василь Хомінець. А взагалі, на моє тверде переконання, саме наші патріоти-добровольці і патріоти-волонтери врятували нашу державу. Якби не вони, то невідомо, як нині розвивалася б ситуація і чи існувала б Україна взагалі.
— А яка нині ситуація безпосередньо у зоні бойових дій?
— Дуже неоднозначна. З одного боку, офіційно війни нібито немає, Україна виконує Мінські домовленості, але, з іншого, — російські терористи їх не виконують і постійно обстрілюють наші позиції, щодня гинуть і калічаться наші хлопці… Це негативно позначається і на морально-вольових якостях наших вояків, і на настроях місцевого населення, яке не може збагнути, що відбувається. Така хитка ситуація невизначеності набридла всім.
— А невдовзі там мають відбутися ще й місцеві вибори…
— Так, і, за моїми власними відчуттями, їх проводити в жодному разі не можна насамперед тому, що за рік з часу визволення тих територій від сепаратистів українська влада там нічого не зробила, руїни так і не ліквідовані. Якби місцевий мешканець міг сказати: “Так, мене визволили від “сєпарів”, зробили дорогу, відремонтували зруйновані будинки, то я двома руками за Україну!” Але цього немає, тож настрої там відповідні.
За таких умов конкурентів в “Опозиційного блоку” там просто немає. Частина сепаратистів тепер просто перефарбувалася і може повернутися до влади, тому вважаю, що наша держава однозначно ще не готова проводити там вибори.
— А як загалом оцінюєте реформу децентралізації в Україні і, зокрема, в нашій області?
— Вважаю, що вона неминуча і що ми з нею запізнилися на дуже багато років. Громади необхідно об’єднувати, дати їм ширші повноваження щодо формування і розподілу місцевого бюджету. Керувати ними мають місцеві лідери, а не призначені з Києва чиновники. Тому вважаю, що прецедент, що стався у нашій облраді, коли не був проголосований проект про створення місцевих громад, — злочин проти людей. Громади визначилися у своїх прагненнях, і депутати повинні були їх підтримати. Польща також проходила ці процеси не один рік, і де тепер Польща, а де ми… Тому децентралізацію необхідно починати. Нині в селі найголовніше — умови для створення робочих місць. А, давши повноваження пошуку інвестора громадам, цей процес прискориться, адже громади будуть зацікавлені у створенні нових підприємств на своїй території.
— Наразі процес децентралізації пригальмований, і жовтневі місцеві вибори відбуватимуться за старим територіальним розподілом. Якими, на вашу думку, будуть особливості цієї виборчої кампанії?
— Насамперед вибори відбудуться за новим законом. Звісно, всі хотіли відкритих списків, а нам запропонували дещо інше. Фактично партії, які мають представництво у парламенті, цим законом “відсікли” від виборів усіх громадських активістів та суспільних діячів. Раніше вони могли піти на вибори шляхом самовисування, а тепер штучно створена така ситуація, що вони змушені йти у партії. Ті ж, хто не хоче йти до партійних лідерів і проситися в списки, залишаються поза виборами. Тому багато авторитетних людей справді відмовляються брати участь у виборах.
— А хто є фаворитами місцевого виборчого процесу?
— Ситуація така, що важко робити якісь прогнози. Люди розчаровані, вже ніхто нікому не вірить, ледь починаєш говорити про політику і партії, отримуєш негативні коментарі. Тому прогнозую дуже низьку явку на цих виборах, можливо, найнижчу за всі часи. Однак закликаю людей не зневірюватися, обов’язково використати своє право голосу — бодай для того, щоб ніхто не проголосував замість вас. Що ж до фаворитів, то вони стрімко змінюються. Нині фаворити одні, але навіть одне голосування у Верховній Раді може все кардинально змінити…
денис Лучка
