Минулого тижня уряд «пішов назустріч» тим, хто має субсидії. Для того, щоб люди не напружувалися і не відчиняли кватирки для провітрювання осель, їм знизили норми споживання газу.
Назвали це наближенням соціальних нормативів до реального споживання послуг. Ось як пояснив цей крок міністр соціальної політики України Андрій Рева: «Через завищені соціальні нормативи, які не відповідали реальному рівню споживання і не стимулювали громадян до економії енергоресурсів, держава в минулому опалювальному сезоні (2015—2016 роки) переплатила по субсидіях більш, як 14,5 мільярда гривень. Щоб виправити ситуацію, впровадити стимули до ощадливого споживання енергоресурсів, уряд наблизив соціальні норми до фактичного споживання енергоносіїв українцями».
За його словами, оскільки соціальні нормативи, на які надається житлова субсидія, не відповідали реальній картині споживання тепла, газу та електроенергії, громадяни України були свідками того, як субсидіанти в зимовий період відчиняли кватирки в помешканнях задля того, щоб використати той обсяг енергоносіїв, на який їм призначалася субсидія. «При цьому вони пояснювали свої дії тим, що, мовляв, якщо цього не зробити, тобто не використати весь обсяг енергоресурсів під час опалювального періоду, то на наступний період субсидію їм не дадуть або зменшать її розмір. Звідси й виник міф про те, що «необхідно використовувати в повному обсязі газ, воду та інші комунальні послуги, на які призначено житлову субсидію, інакше її перестануть надавати», — сказав Андрій Рева. На його переконання, енергоощадливість — більш ніж пріоритетне для країни завдання. «Ми маємо навчитися економити дорогі енергоресурси, щоб зміцнити нашу енергетичну незалежність», — наголосив міністр.
Якесь дивне відчуття після таких пояснень. Влада й далі йде найлегшим шляхом — намагається залатати діри в бюджеті за рахунок людей, а не прозорого ціноутворення, зменшення впливу монополістів, створення справжнього ринку енергоресурсів. У контекст цього рішення «лягає» підготовка нового договору з МВФ. Адже, щоб отримати наступну порцію коштів, планується скоротити норми споживання енергоносіїв, ввести щоквартальний перегляд тарифів і скасувати схему, яка дозволяє споживачам, які не мають субсидій, розраховуватися за опалення на виплату. Якщо додати до цього нещодавню заяву НКРЕКП про те, що діючий тариф на електроенергію для населення неринковий і ми оплачуємо лише 42 відсотки від її вартості, то треба, напевно, дякувати за те, що з березня не на 60, а тільки на 30 відсотків подорожчає електрика.
Отже, згідно з рішенням уряду з першого травня 2017 року в Україні діятимуть такі соціальні нормативи:
* теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку, — 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період, наразі — 0,0548 Гкал;
* електричної енергії для індивідуального опалення — 51 кВт/год на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період, тепер — 65 кВт/год;
* природного газу для індивідуального опалення — 5 куб. метрів на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період, нині — 5,5 куб. метра.
Зважаючи на це рішення, якщо споживач використає ресурсів більше за норми, то різницю оплачуватиме за повним тарифом.
Читайте також: На Тернопільщині у Богдана Хмельницького вкрали булаву (фотофакт)
Вишенькою на торті таких рішень може стати нова редакція закону про житлово-комунальні послуги, яка очікує розгляду Верховною Радою і передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату боргу по ЖКГ — 0,1% від його суми за кожен день прострочення. Ніби й розмір пені невеликий. Але, якщо йтиметься, до прикладу, про борг в одній платіжці 1,5 тис. грн за шість місяців, а це загалом 9 тис. грн і 180 днів, то пеня потягне на 270 грн за умови, що основою боргу вважатимуть 1500 грн. А якщо рахуватимуть заборгованість 3 тис. за два місяці, 4,5 тис. — за три й т. д., то за півроку боржник може «влетіти» на 945 грн пені.
На цьому фоні дещо єзуїтською може видатися згадка про те, що Фонд соціального страхування вирішив збільшити розмір допомоги на поховання до 4100 грн. Але це життя, і для когось така інформація може бути корисною. Тож рішення було ухвалене на позачерговому засіданні фонду, інформує сайт Федерації профспілок України. Згадується про те, що протягом останніх п’яти років розмір допомоги на поховання для застрахованих осіб не переглядався і становив 2200 грн, що, зважаючи на ріст цін на товари та послуги, не відповідає вимогам часу.
Правління фонду ухвалило рішення про підвищення з першого березня 2017 року допомоги на поховання застрахованих осіб (крім потерпілих на виробництві).
Джерело: Вільне життя
