Невикористана субсидія на газ і електроенергію, які використовуються для побутових потреб – газова колонка, плита, світло, – залишається на рахунках субсидіантів.
Зекономлені 100 кубів газу або 150 кіловат електроенергії, які використовуються для опалення будинку, будуть виплачені енергоощадним сім’ям готівкою. Все, що перевищує вартість 100 кубів газу або 150 кіловат електроенергії, яка йде на електроопалення, та невикористані субсидії на холодну і гарячу воду за підсумками опалювального сезону буде повернуто до Державного бюджету.
В Україні дуже багато родин, які використовують значно менше, за виділені державою соціальні нормативи на таку сім’ю. В результаті за рік на рахунках таких субсидіантів накопичується чимала сума невикористаної допомоги. Якщо, скажімо, опалення має сезонність, і зекономлену в минулому місяці субсидію, можна використати в наступному, більш холоднішому, то з водою все по-іншому. Фактичний обсяг використання води в середньому є стабільний кожного місяця.
Однак, є дуже багато випадків, коли люди оформляють субсидію на гарячу воду, але фактично її не споживають, бо користуються бойлером або газовою колонкою. До прикладу, норматив на одну людину 1,6 куб. гарячої води в місяць. Якщо в сім’ї проживає троє осіб, за рік накопичується більше 3 000 гривень невикористаної допомоги.
Держава не може залишати на рахунках у монополістів виділені людям кошти на оплату комунальних платежів, якщо послугу людям фактично не надано. Тому якщо газ, тепло, електроенергію чи воду не використано споживачами в межах соціального нормативу, за підсумками опалювального періоду їх повертають до бюджету країни. Як кажуть в народі: «копійка гривню береже».
Через те, що соціальні нормативи споживання послуг, на які надається субсидія, не відповідають реальному споживанню послуг, щороку на рахунок отримувачів субсидій утворюється значна сума невикористаних субсидій. До прикладу, за минулий опалювальний період сума невикористаних субсидій становила понад 14 млрд. гривень.
