Жорстоке вбивство 17-річної Ірини Мукоїди сколихнуло увесь Вишнівець, що на Збаражчині. Трагедія сталася уночі з 25 на 26 червня.
Дівчина — цьогорічна випускниця школи, напередодні разом з однолітками вона відсвяткувала випускний, а в неділю знову зустрілися на День молоді. Здавалося, життя тільки починається.
Власне, до того життя 17-річної Іринки важко назвати безтурботним чи веселковим. Виростала без батьків: мама поїхала за кордон, коли дівчинці було лише чотири роки, тато — теж роками на заробітках. Змалку за Іринкою доглядали бабуся та дідусь, згодом — рідний дядько Іван і тітка Ольга, які мають двоє своїх дітей. Кілька років тому, за спільним рішенням родини, дівчинка написала відмову від рідних батьків, а опікунство над нею оформили дядько й тітка.
Недільного дня, 25 червня, Ірина з однокласниками продовжила святкувати закінчення школи. Прогулювалися містечком, ввечері пішли до місцевого бару, на дискотеку. Близько 2-ої години ночі тітка телефонувала до Ірини. Дівчина сказала, що вже повертається додому, просила не хвилюватися. Після того перестала відповідати на дзвінки. І лише вдосвіта її закривавлене тіло знайшов місцевий мешканець на тротуарі за півкілометра від її домівки…
— Не можемо повірити в те, що сталося… Наша Іринка була такою гарною дитиною, мріяла вступити до вузу, їздила з дядьком до Львова у приймальну комісію університету, а тут таке горе.., — плаче дідусь
вбитої випускниці. — Нелюди зґвалтували її, потім вдарили ножем прямо в серце, порізали груди… Де і за яких обставин це сталося, — нам невідомо, але знаємо, що перед шостою годиною ранку її тіло викинули з автівки з іноземними номерами на узбіччі навпроти шиномонтажу, неподалік цвинтаря у Вишнівці. Є свідок, що бачив, як її викидали… Біля Іринки лежали її телефон, величезний ніж, яким її вбили… У її руках був жмут чужого волосся, очевидно, вбивці… Мабуть, вона намагалася вирватися з рук звіра… Бідна дитина, що їй довелося пережити…
Біля тіла Іринки знайшли телефон і ніж. У її руках — жмут волосся вбивці…
Вона поверталася додому з подругою, а що було далі — не знати. Мабуть, її переслідували і напали…
У Вишнівці розповідають, що тієї ночі у барі, окрім випускників, була компанія заїжджих хлопців. Наразі поліція з’ясовує усі обставини, вивчає записи камер спостереження, працює зі свідками. Люди сподіваються, що вбивць таки знайдуть і покарають…
Поховають Ірину Мукоїду 28 червня. Прийомні батьки переживають непоправну втрату… Обіцяли приїхати на похорон дівчинки і її рідні, але такі далекі, батьки: батько — з Києва, матір — з Португалії. На превеликий жаль, вже неможливо нічого змінити… На превеликий жаль, кожного дня в Україні стільки страхітливих злочинів і вбивств, що холоне в жилах кров, що, як кажуть, Стефаник відпочиває… І це не Путін їх коїть на нашій землі…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
