Понад 40 років тому в Тернополі з’явився перший тролейбусний маршрут. Він з’єднав масиви «Дружба» й «Східний».
У той час в інвентарі комунального підприємства «Тернопільелектротранс» налічувалося 20 тролейбусів. А за 10 останніх років, упродовж яких ним керує Андрій Павлович Мастюх, тернопільське депо поповнилося 38 машинами.
— Андрію Павловичу, що вдалося зробити за 10 років керівництва комунальним підприємством «Тернопільелектротранс»?
— Щороку ми оновлюємо рухомий склад підприємства. Нині на одинадцяти маршрутах курсують 53 тролейбуси і три автобуси, а також один спеціальний тролейбус «Технічна допомога».
Основу тролейбусного парку міста становлять двадцять вісім тролейбусів моделі Skoda 14Tr. Від середини 90-х років підприємство почало закуповувати тролейбуси із Чехії, щоправда, вживані, але не менш досконалі та надійні за тодішні вітчизняні аналоги. За час мого керівництва ми закупили 33 тролейбуси.
Варто зазначити, що тролейбусний парк підприємства потребує оновлення, адже середній вік машин становить 25 років. Сьогодні активно ведеться робота в цьому напрямку. Так, у 2007 році було придбано перший тролейбус із низьким рівнем підлоги «ЛАЗ Е183», у 2008-му — ще дві такі машини.
Із 2014 року вперше за історію підприємства ми розпочали заміну опор, контактного проводу, замінюємо і встановлюємо освітлення, модернізуємо рухомий склад, зокрема використовуємо безкамерну гуму. Завдяки цьому покращилась безпека руху, транспортні засоби менше ламаються.
Ми розробили систему GPS-навігації транспортних засобів. Маючи базу даних, зробили озвучення зупинок, забезпечивши осіб з обмеженими можливостями інформуванням щодо зупинки, на яку прибуває транспортний засіб. Запровадили систему «Де транспорт». Тепер людям не потрібно чекати на зупинках, за допомогою Інтернету вони дізнаються, де їхній тролейбус.
— Скільки тролейбусних ліній побудовано за останні роки? І чи очікувати жителям міста на нові?
— Протягом останніх років маршрутна мережа Тернополя доповнилася п’ятьма новими тролейбусними лініями, зокрема в мікрорайоні «Аляска», в районі обласної дитячої лікарні, на масиві «Дружба», вулиці Протасевича та від мікрорайону «Аляска» до «Дружби».
Сьогодні в Тернополі триває будівництво нової тролейбусної лінії, яка сполучатиме вулицю Бродівську з існуючою тролейбусною мережею. Наразі вже розпочалися підготовчі та монтажні роботи: розвезено опори, виготовлено комплектуючі, підрядники розпочали монтаж.
У майбутньому встановлюватимемо тролейбусні лінії на Підволочиському шосе, в мікрорайоні «Північному».
— Останнім часом підприємство закуповує тролейбуси в Чехії. Який стан цих машин?
— Від 2010 року придбано 33 тролейбуси чеського виробництва, які були в користуванні. Закуповувати нові тролейбуси змоги немає, адже вони коштують шість-дев’ять мільйонів, у той час ми купуємо за 600—700 тисяч гривень.
Зрештою, ми розуміємо, що повинні обслуговувати всіх пасажирів, у тому числі й з обмеженими можливостями. А це можливо лише за наявності нових тролейбусів, у яких передбачені відповідні пандуси. Тому закупівля нового рухомого складу дуже актуальна, але ми на сьогоднішній момент шукаємо варіанти фінансування, які б мінімально вплинули як на вартість проїзду, так і на роботу підприємства, адже нові тролейбуси — це дороге задоволення.
Планово проводимо поточний ремонт тролейбусів. Капітальний ремонт здійснюється за кошти міської ради, частково докладаємо гроші підприємства. У 2015—2017 роках провели капітальний ремонт семи тролейбусів. Однак тролейбусний рух — це не тільки транспортні засоби, а й тягові підстанції, контактна мережа. Якщо контактну мережу в останні роки ми частково реконструювали (замінили аварійні опори, контактний провід і спецчастини, на котрих він кріпиться), то для тягових підстанцій нам поки що не вистачає ні сил, ні коштів. Думаю, що в майбутньому нам це вдасться зробити.
— Тролейбусне депо — це не тільки тролейбуси, а й теплоходи…
— Так, на балансі підприємства перебувають два красені-теплоходи: «Герой Танцоров» і «Капітан Т. Г. Парій». «Герой Танцоров» наразі перебуває на реконструкції. Повністю оновлюємо салон, верхню палубу. Плануємо закінчити роботу до Дня міста.
— З якими проблемами сьогодні стикається підприємство?
— Основна проблема — це брак коштів. Із грудня минулого року було прийнято тариф на електроенергію для міського пасажирського електричного транспорту на рівні промислових споживачів, попри те, що ми перевозимо всіх пільговиків. Із січня 2016-го по січень 2017 року вартість електроенергії для нас зросла у вісім разів. Якщо ми платили 36 копійок за один кіловат електроенергії на початку аналогічного періоду минулого року, то на сьогодні — 2,46 грн за один кіловат.
До того ж фінансування підприємства тепер повністю перекладено на плечі місцевого бюджету. На нинішній день жодної копійки на пільги, які надано безпосередньо державою на перевезення пільгових категорій населення, не передбачено в центральному бюджеті.
Брак обігових коштів впливає на розв’язання низки проблем нашого підприємства: це закупівля нових запчастин, оновлення обладнання, створення сучасних робочих умов для працівників, та й розмір заробітної плати працівників.
Зрештою, проблем чимало. Але більшість їх не залежить ні від нас, ні від міста. Треба, щоб керівництво держави повернулося до нас обличчям, адже вирішення питань з кредитуванням, міграцією населення, яка виникла внаслідок штучного здешевлення національної валюти, вартістю енергоносіїв, стимулюванням до розвитку внутрішнього виробництва, наданням пільг має відбутися на загальнодержавному рівні.
— А скільки людей обслуговує «Тернопільелектротранс»?
— Всього на підприємстві понад чотириста двадцять працівників. Люди справді віддані своїй роботі. Непросто прокинутись о четвертій годині ранку, щоб о п’ятій бути на роботі, а потім цілий день сидіти за кермом (це про водіїв), чи продавати квитки пасажирам у салоні (кондуктор), або, наприклад, усю ніч ремонтувати тролейбус, для того, щоб він зранку виїхав на лінію. Працю цих людей ми повинні шанувати.
— Нещодавно ви повідомляли, що на підприємстві бракує водіїв…
— Так, сьогодні є 35 вакантних місць на цю посаду. Щоб запускати нові тролейбусні лінії, необхідно мати фахівців, які працюватимуть на цих маршрутах. Недостача водіїв досить велика. Ми можемо самостійно їх навчати, маємо відповідну ліцензію. Весь період навчання «студенту» виплачують певну суму коштів, а після успішної здачі іспитів оформляємо людину на роботу. Середня зарплата водія тролейбуса — вісім тисяч гривень. Зголошуватися на навчання може особа, що досягла 21-річного віку, не має медичних протипоказань. До речі, ми раді не тільки чоловікам, а й жінкам. Нині приблизно половина водіїв тролейбусів — жінки, які чудово справляються з роботою.
— Яка ситуація із запровадженням автоматизованої системи оплати проїзду та обліку пасажирів?
— У Тернополі, починаючи з першого грудня 2016 року, введено в дію автоматизовану систему оплати проїзду та обліку пасажирів у громадському транспорті. Пасажир, зайшовши у транспортний засіб, оплачує проїзд готівкою та отримує разовий квиток або здійснює валідацію проїзного квитка, отримує підтверджуваний реєстрацію квиток та зберігає його до завершення проїзду.
Впроваджено в дію проїзні квитки тривалого користування у вигляді безконтактних карт. ПКТК можуть бути безлімітні — з обмеженим терміном дії (30 календарних днів) і без обмеження кількості їздок, а також на визначену кількість їздок — поповнюється визначеною кількістю їздок за визначену номінальну вартість (термін дії 90 календарних днів).
Наразі функціонує 19 пунктів продажу цих карт. В основному це магазини або МАФи на зупинках громадського транспорту. Мережа цих пунктів буде розширюватися. Запровадиться картковий сервер (програма для поповнення карток через Інтернет).
— Які нові проекти плануєте впроваджувати?
— Першочергово — це розвиток транспортної мережі, закупівля рухомого складу, модернізація виробництва, запровадження соціальних карток, «Картки тернополянина» тощо.
— Дякую за розмову. Успіхів!
Зоряна Мурашка, газета «Вільне життя»
