За даними Європейської асоціації виробників торфу і субстратів (Epagma) два мільйони домашніх господарств Європи використовують торф для опалення.У Фінляндії кількість великих торф’яних ТЕЦ становить близько 55. Потужність котлів цих установок сягає 20-550 МВт, в цілому становить близько 7 200 МВт. Електростанції в більшості є муніципальними та приватними підприємствами, або ж перебувають у спільній власності.
Існує також близько 120 установок централізованого теплопостачання з використанням торфу. Крім того, торф’яне паливо використовують для опалення сотень багатоповерхівок і на фермах.
Ірландія є другою країною в ЄС щодо використання торфу як палива. В Ірландії є три електростанції, які виробляють теплоенергію. Загальний обсяг виробництва цих установок становить 370 МВт, а частка торфу в виробництві електроенергії складає 6%. На опалення житлових будинків припадає близько 34% від загального обсягу торфу.
У Швеції нараховується близько 22 теплових електростанцій, половина з яких – ТЕЦ, інші – автономні установки централізованого теплопостачання. У переважній більшості енергетичних установок торф використовується разом з біомасою.
В Естонії торф переважно використовується в парових котлах у вигляді торф’яних брикетів і на трьох ТЕЦ.
У Латвії енергетичний торф є паливом для приватних домогосподарств, на частку якого припадає 80% загального обсягу торфу. Решту торфу споживають промислові котельні.
Група компаній “Промгазтехнологія”, до складу якої входить “Тернопільтепло”, займається торфом вже чотири роки. Компанія виготовляє котли і сушки для торфу.
В Україні розвіданих запасів торфу є 3 млрд. т. З 100 га торфовища можна виготовити сухого підготовленого палива приблизно 40 тис. т або близько 40 МгВт енергії.
В Тернопільській області торф’яники складають 30% загальної прощі. У СРСР Україна видобувала і виробляла 3 млн. т енергетичного торфу. Це заміщення майже 1,3-1,4 млрд кубів газу або 10% споживання теплокомуненерго і приватного сектора.
Нагадаємо, круглий стіл «Екологічні, медичні, юридичні та соціально-економічні аспекти переобладнання комунальних котелень у місті Тернополі на спалювання торфу» відбувся з ініціативи Всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений Тризуб» за участі експертів: доктора біологічний наук Василя Грубінко, доктора технічних наук Ігора Стадника, кандидат біологічних наук Володимира Хоменчука та ін., а також представників влади та громадських організацій Тернополя.
Учасники круглого столу ухвалили звернуться до мера Сергія Надала з пропозицією включити представника «Тернопільтепло», гендиректора групи компаній «Промгазтехнологія» Олега Воєводкіна до складу робочої групи, яка вивчає питання роботи котельнь на торфі на вулицях Київській й Івана Франка.
