17 жовтня, група з півтора десятка іноземців, які представляють благодійну організацію WHOE, що займається допомогою східній Європі, побувала в установах соціальної сфери, освітніх та лікувальних закладах міста,
щоб познайомитись з умовами навчання, медичного обслуговування місцевих мешканців, пересвідчитись, що раніше переданий ними інвентар, устаткування використовується за призначенням. Також гості щиро цікавились, чи є у нас потреба у ще якійсь допомозі та з’ясовували, в чому саме. Такі питання, як виявилось, були дуже доречними. До прикладу, у дитячому садочку «Пролісок», що у селищі цукрозаводу, не зайвими були б додаткові дитячі кріселка, столики для занять та матрасики до ліжечок. Як повідомила завідувач закладу Оксана Канафар, цього вересня садочок уже отримав від цих благодійників 14 ліжечок для першої молодшої групи, яку відвідують малюки від 2,5 року. Також приміщення збагатилось п’ятьма стільцями, тумбочкою, двома столами.
Загалом, за словами голови РО ТЧХ Марії Милян, меблі отримали і інші дошкільні заклади міста – «Сонечко» та «Калинонька». А ще допомога від нідерландців порадувала місцеве училище, яке поповнилося 20-ма моніторами, 12-ма умивальниками, 5-ма столами.
– Наші закордонні гості, – відзначила пані Марія, – тісно співпрацюють з обласною організацією Товариства Червоного Хреста. Тому багато районів Тернопілля уже знайомі з активною діяльністю WHOE, тепер і ми увійшли до їх числа. Цього року організація відзначила своє 25-річчя і в честь такого ювілею зробила чимало подарунків для Тернопільщини. Частина з них надійшла у Збараж.
Делегація WHOE, яка відвідала днями нашу область, складалася з 35 осіб, з яких більше десятка гостювали у нас, інші відвідали Зборів, Ланівці, Бережани. Відвідинами Збаража вони залишились дуже задоволені.
– Нас захоплює, – відзначила волонтерка Сімонет Так, – які тут працьовиті люди. У садочку № 5, школі №3, де ми побували, скрізь дуже охайно, затишно, видно, що працівники цих закладів прикладають багато сил, творчості, щоб дітям було тут приємно і цікаво навчатись. Мене захоплюють такі ентузіасти своєї справи. Хоча у цих закладах ще багато чого не вистачає, але відчувається, що вчителі та вихователі не впадають у відчай, роблять усе, що в їхніх силах. Ми записали усі побажання ваших освітян і постараємось допомогти. Адже допомога – це наша улюблена справа. Я у цій організації, яка об’єднує 80 людей, уже 10 років. Волонтерська справа – справа усього мого життя, я, можна сказати, нею живу. Мені подобається приносити комусь радість. Ми бачимо, що Україна зараз має потребу в допомозі. А ми можемо її надати. Зараз у нас з’явилось багато зайвих меблів для садочків, шкіл та лікарень, бо зменшується кількість населення міста, як наслідок – закриваються садочки, школи та лікарні. Меблі та обладнання стають непотрібними, тому ми хочемо ними поділитись з кимось. Ділимось і одягом, іграшками, яких маємо забагато. Україна найближче до нас з усіх, кому наша допомога не зайва. Тому ми тут. Ми побували у будинках для престарілих у Петриках та інших місцях, записували, що там потрібно, і будемо працювати над тим, як вирішити дані проблеми.
Варто зауважити, що у вас чудові люди, чарівні, дуже талановиті діти, ми чули, як вони співають, бачили їхні цікаві ручні вироби. Ми їм щиро бажаємо великих успіхів і світлого майбутнього.
Ірина СИСКО
