Продовжується епопея із будівництвом пам’ятника Симону Петлюрі на однойменному бульварі в Тернополі.
“Часопис” нагадує читачам читачам, що за зверненням громадської організації «Підприємці Галичини», виконавчий комітет міської ради у 5 липня цього року прийняв рішення № 474 про встановлення пам’ятника Симону Петлюрі на стику вулиці 15 квітня-бульвару С. Петлюри за рахунок коштів підприємців міста.
Крім того, за кошти тих же підприємців біля пам’ятника буде облаштовано відпочинкову зону з доріжками, газонами та фонтаном. Проте, такий розвиток подій не влаштовує спритних ділків з ТОВ «Руна-Інкам», які на цьому місці, всупереч волі громади, хочуть встановити торгові кіоски і зробити ще одну товкучку. При цьому для досягнення мети вони не гребують жодними методами і засобами. Головним «каламутником води» є тепер уже екс-юрист-земельник міської ради Назар Станович, який не хоче миритися з тим, що депутати та громадськість вчасно виявили його шахрайські наміри і не дали самим нахабним способом захопити комунальну землю. Так, з метою перешкодити облаштування пам’ятника, цей «великий комбінатор», від імені ТОВ «Руна-Інкам», 15 листопада звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про скасування рішення виконкому Тернопільської міської ради, яким якраз було надано дозвіл на встановлення пам’ятника. У рамках відкритого судом провадження, 17 листопада суддя Бурда Надія Миколаївна винесла ухвалу, якою заборонила на час розгляду справи проводити на ділянці будь-які будівельні роботи. Цікаво, що служителька Феміди, не розібравшись по суті заяви, не з’ясувавши усіх обставин та навіть не повідомивши про час та дату слухання усі сторони процесу, винесла досить суперечливе, якщо не сказати більше-незаконне рішення. З таких дій судді, випливає очевидний висновок, що наш горе-юрист має «особливий підхід» до суддівського корпусу Тернопільщини. Хоча, якщо покопатись у біографії цієї судді,- нічого дивного у таких рішеннях немає, бо як кажуть: «ділок ділка чує здалека» і пані Бурда легко є «на контакт». Так, в листопаді 2016 року Господарський суд Тернопільської області розглядав позов компанії «Луцькавтодорсервіс», яка у 2012 році ремонтувала об’їзну дорогу навколо Кременця, до Служби автомобільних доріг Тернопільської області, яка відмовилася приймати роботи фірми через низьку якість та численні порушення технологій. Тоді саме суддя Бурда Н.М. задовольнила позов на суму 32 млн. грн. , хоч навіть висновки експертизи підтверджували значні недопрацювання підрядника. Так Луцькій фірмі пішло 32 млн. бюджетних коштів, а судді, за інформацією ЗМІ,- 10% від цієї ж суми. Цікаво, яка винагорода цій пані обіцяна за позитивне вирішення нашої скандальної справи ?
“Часопис” буде намагатися відслідковувати за процесом та подавати оперативну інформацію щодо його перебігу. Наступне засідання у справі відбудеться 17 грудня 2017 року.
P.S Про те як живе суддя Бурда, якими статками володіє сімейно- судовий клан Бурда-Кобель читайте у наступному матеріалі нашого сайту. Далі буде…
Сергій Сергієнко
