Різке здорожчання пального провокує чергове підвищення цін на транспортні послуги.
Останні два тижні стали справжнім шоком для автомобілістів. Ціни на пальне виросли в середньому на 3-5 грн. Проте це ще не межа. Експерти стверджують, що ціна може зрости приблизно на 10 гривень від тієї, що ми мали ще у вересні. Серед причин називають кілька основних.
Перша — це повна залежність України від іноземного імпорту. На сьогодні, за словами експертів 85 % пального імпортується. Оскільки закупівлі здійснюються за валюту, то на фоні “здешевлення” гривні, зростає ціна бензину. Крім того, у вересні-жовтні зростає попит на пальне з боку агропідприємств, які проводять польові роботи.
Друга — це здорожчання нафти на світових ринках. Зокрема, протягом двох останніх місяців нафта подорожчала майже на 15%, із 72 доларів США за барель до 85, зауважує директор консалтингової групи “А95” Сергій Куюн. Таку ж тенденцію підтверджують експерти світової аналітичної агенції Bloomberg, що спеціалізується на постачанні біржової інформації. Фахівці цієї агенції припускають, що ще до нового року ціна нафти сорту “брент” може зрости до 100 доларів США за барель, що також може вплинути і на ціну бензину в Україні.
Третя — йомовірна змова трейдерів, які скористалися загальносвітовою тенденцією зростання ціни на нафту і, користуючись монопольним становищем на ринку, синхронно підняли ціни на пальне. Таку думку зокрема висловив голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко. Варто зауважити, що цього року Антимонопольний комітет вже висував подібні звинувачення двом найбільшим трейдерам пального в Україні і обіцяв ініціювати порушення кримінального провадження.
Змову трейдерів вважають головною причиною зростання цін на бензин і більшість простих громадян. Зокрема минулого тижня у багатьох обласних центрах України, включно з Тернополем відбулися акції протестів автомобілістів. Проте, схоже, що вже ближчим часом проблема дорогого пального зачепить не лише тих, хто має власне авто, а й звичайних користувачів громадським транспортом.
Першими ціни на “маршрутки” підвищили київські перевізники, де ще в серпні ціна зросла до 7 гривень, а сьогодні одна поїздка коштує вже 8 гривень у приватних перевізників. На комунальному транспорті ціна зросла до 8 гривень ще у липні цього року. Здорожчання пов’язане із зростанням вартості електроенергії для електротрансу, потребою заміни автобусів новими машинами, що будуть відповідати стандартам Євро-5 і знову ж таки дорожчими паливно-мастильними матеріалами. Схоже, що з жовтня, єдиною можливістю їздити дешевше і платити близько 7 грн є купівля проїзних квитків.
Схожа ситуація склалася і у Львові, де 12 жовтня перевізники поставили ультиматум міській владі з вимогою підвищити тариф до 9 грн за поїзду. Перевізники також вимагають 100% відшкодування коштів за перевезення пільговиків. Про це йдеться у заяві Асоціації перевізників Львівщини, Львівської обласної організації роботодавців автомобільного транспорту «Укравтотранс-Львів». В іншому випадку перевізники погрожують скорочувати кількість маршрутів і автобусів.
Варто зазначити, що у Львові вже зараз непоодинокими є скандали, що виникають між приватними перевізниками і різними пільговими категоріями пасажирів, яким відмовляють у безкоштовному чи пільговому проїзді. Крім того, у Києві та Львові існує проблема належного обліку пільгових категорій пасажирів. На відміну від Тернополя, тут тільки почали впроваджувати “електронний квиток”. Якщо у нашому місті вже зараз можна чітко порахувати пільговиків і місто платить перевізникам виключно за реальних пасажирів пільгових категорій, то у Львові і Києві з цим складніше. Ініціатором пришвидшення запровадження електронного квитка, попри спротив перевізників, став чинний міський голова Сергій Надал. Тож, ймовірно, що вартість квитка для власників проїзних квитків, а також «Карти тернополянина», навіть за можливого підвищення цін, буде меншою.
Проте питання зростання ціни залишається відкритим. Очевидно, що більша частина негативу, пов’язана з підвищенням вартості проїзду у громадському транспорті, ляже на місцеве самоврядування, хоча від нього у цій ситуації залежить мало. Адже втримати теперішні ціни можна лише на макроекономічному рівні, зупинивши знецінення гривні, запровадивши реальні антимонопольні заходи на ринку пального та розвиваючи власну нафтопереробну промисловість. Наразі ж місцева влада може лише шукати можливості щодо оптимізації витрат. Зокрема через належний облік пасажирів пільгової категорії, за яких потрібно платити з місцевого бюджету.
Богдан Стасишин,
експерт з питань транспорту
