22 роки на службі в правоохоронних органах і ні дня поза карним розшуком. Кимось іншим, аніж опером, підполковник поліції Ігор Стегнович не бачить себе. Зрештою, як зізнається, і не хоче нічого на даному етапі змінювати.
Наше спілкування з Ігорем відкладалося декілька разів, допоки серед щільного робочого графіку знайшлося декілька вільних хвилин, повідомляють у прес-службі поліції.
-Ігоре Васильовичу, розкажіть про розкриття або затримання, які вважаєте значущими чи цікавими у вашій кар‘єрі.
-Умисні вбивства чи інших злочини, скоєні проти особи, ніколи не бувають рядовими. Це завжди резонанс. І розкриття кожного з них – це титанічна праця багатьох людей.
З того, що найбільше запам’яталося, – умисне вбивство одного з тернопільських адвокатів. Тіло загиблого з вогнепальними пораненнями було знайдено в автомобілі біля аеропорту. В ході проведення оперативно-розшукових заходів нам вдалося встановили, що до кривавого злочину причетні житель Львова та його співмешканка – уродженка Кам’янець-Подільського Хмельницької області. Зібрані докази фактично довели їхню причетність до скоєння злочину. На жаль, злочинці досі перебувають у розшуку.
Згадалася ще одна подія – вбивство новонародженої дитини, що сталося в одному з районів області. Матір, народивши живе та здорове немовля, спричинила йому тілесні ушкодження, внаслідок яких дитина померла. Тіло жінка спочатку заховала на території свого домоволодіння, а згодом, їдучи до райцентру разом з чоловіком та старшими дітьми, вивезла вбите маля і закопала в лісосмузі. Чоловік знав про все, але нічого не зробив, аби запобігти злочину. Хіба такі вчинки можуть залишити байдужим. Повірте, інколи кров холоне в жилах від людської жорстокості, навіть в таких бувалих оперів як я.
– Що для Вас карний розшук?
– Карний розшук – це невід’ємна частина мого життя. Маючи 22 роки вислуги, на іншій посаді в Національній поліції чи поза нею я себе не уявляю. Мені подобається ця робота. Вона вимагає відповідальності як професійної так і людської.
– Хто або що стало вирішальним у виборі вашої професії?
-З дитинства захоплювався фільмами з детективними сюжетами. Мені подобалося, як працюють кіношні герої над розкриттям злочинів, як з тисячі людей знаходять підозрюваного. Дитяче захоплення й стало вирішальним у виборі професії: після закінчення школи вступив у міліцейський вищий навчальний заклад, а звідти – на службу в міліцію, в карний розшук. І там уже 22 роки. В іншій службі я себе не бачу, і змінювати щось на даному етапі, відверто кажучи, не хочу. Подобається мені моя робота.
– Назвіть три головних, на ваш погляд, зміни, які відбулися у карному розшуку на даному етапі?
– За останні роки багато змін відбулося не тільки в карному розшуку, а й загалом в системі поліції. Що стосується роботи оперативних служб, то нам доводиться розкривати злочини, скоєні з допомогою соціальних мереж. Кримінальний світ вдосконалюється технічно, приміром, з’явилося дуже багато техзасобів з допомогою яких, для прикладу, вчиняються незаконні заволодіння транспортними засобами. Поліція і зокрема карний розшук мають в тому плані бути на крок попереду, аби мати змогу попереджати та розкривати такі злочини. Такий «прогрес» спонукає оперативників до вдосконалення своїх знань, навичок, це робить нашу роботу цікавішою.
За останні роки на службу в карний розшук прийшло багато молодих працівників. Люди знають теорію, та не мають практичних навичок. Тому таким старожилам як я доводиться, окрім основної роботи, займатися ще й наставницькою: вчити, показувати, розказувати, аби лишити по собі гідну зміну.
– Хороший опер – це…
-Людина віддана своїй справі. Людина, на яку завжди можна покластися і бути впевненим, що вона ніколи не підведе. А ще хороший опер має бути добрим психологом. У спілкуванні з особами, які підозрюються у вчиненні того чи іншого злочину потрібно відчувати, коли людина каже правду, а коли намагається ввести в оману. Це дуже важлива риса.
– В чому знаходите натхнення?
– Моє натхнення – це моя сім’я, мої діти. Дуже мало часу залишається на спілкування з ними, бо оперативна робота – це робота вдень і вночі, без свят, без вихідних. Але я намагаюся викроїти бодай декілька хвилин, аби присвятити рідним, бо час, проведений з ними, додає мені сил, натхнення, оптимізму, віри в те, що моя праця потрібна.
