Українські судді часто залишаються в тіні, але насправді саме вони порядкують у країні, бо при всіх політичних землетрусах і шквалах залишаються нездоланною фортецею. На якого служителя Феміди не глянь, то що не прізвище – то антизірка, – йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Суди – закрита каста обраних…
Ось кілька найгучніших прізвищ: суддя Сергій Вовк – відомий за справою Юрія Луценка, Оксана Царевич – справи проти автомайданівців, Родіон Кірєєв, який засадив Юлію Тимошенко, Ігор Зварич – відомий усій країні як суддя-колядник, Андрій Мельник, за суддівства якого досі надійно сховані замовники вбивства Георгія Ґонґадзе… І їх тисячі – справжній клан недоторканних, що радше сам перемагає державу, ніж вона його.
За півтора року після Майдану не люстрували жодного судді. За зміну всього суддівського корпусу виступив прем’єр Арсеній Яценюк минулого тижня перед студентами Чернівецького національного університету ім. Федьковича. Але чи вдасться зламати систему, що охороняє сама себе?
«У країні дев’ять тисяч суддів. Вони виносять приблизно три мільйони судових рішень. Нині довіра суспільства до судів не те, що низька, вона фактично відсутня. У системі, що склалася в наших судах можна вбити, продати, знищити власність, забрати бізнес… У наших судах можливо все…», – наголосила начальник департаменту люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко.
Суди – закрита каста обраних. Вхідний білет – екзамен на посаду судді – за часів Януковича, за неофіційною інформацією, коштував 100 тис. доларів США, ще 200 тисяч, як розповідають юристи поза камерою, коштувало крісло судді звичайного районного суду. Членство в цьому «клубі» не дарма таке дороге, бо приносить не лише збагачення, а й фактичну безкарність. Конфісковані правоохоронцями мільйони доларів судді-колядника Ігоря Зварича чи талони на 14 тонн пального, вилучені в кабінеті його колеги Антона Чернушенка – це радше виключення. Система викидає на узбіччя не корупціонерів, а порушників загальної змови.
Люстрація чи косметика?
Єдина структура, що може звільнити українського суддю – Вища рада юстиції. Хоча ні, навіть не звільнити, а лише подати пропозицію про звільнення до президента чи до Верховної Ради. Однак парадокс у тому, що цей орган півтора року взагалі не працював. Замість нього повинна була діяти тимчасова комісія, що мала розглядати скарги громадян на безчинства суддів під час подій на Майдані. Скарг було більше трьох тисяч, але цій комісії просто не дали працювати.
«Причина, чому ми не працювали – відсутність повноважного складу комісії. За законом має бути 15 осіб, а за півтора року жодного разу в комісії не було стільки. Було дев’ять, зараз є десять. 1000-1500 суддів мають позбутися своїх посад, і не тільки за справи Майдану. Накопичилося набагато більше справ. Ми бачили суддівські безчинства, але, на жаль, ми не мали права їх розглядати і віддавали поштою до Вищої ради юстиції, до вищої кваліфікаційної комісії», – пояснив голова Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів Володимир Мойсик.
Складається враження, що звільняти суддів бояться. Чи не в кожного з них – компромат на можновладців. Із півтори тисячі, яких потрібно звільнити, реально намагаються позбутися лише шістьох – та й те безрезультатно. З цих шістьох – один у розшуку, інші п’ятеро – раптом захворіли й не прийшли на розгляд справи. Процес розтягується до безкінечності…
Ще один орган, що повинен впливати на суддів – вища кваліфікаційна комісія, але там теж не працювали більше року. Нині ж просять не гарячкувати і зачекати, мовляв, руйнувати систему не можна, суддів перевіряють поступово. З семи тисяч скарг, що розглянула кваліфкомісія, невідповідність присязі знайшли лише в десятьох випадках, ще 30 суддів отримали догани.
Як вийти з цього замкненого кола? Виходів пропонують аж три – тотальне звільнення всіх суддів, переатестація та перенабір. Звільнити всіх – майже неможливо, бо це проти європейських правил, і судді завалять євросуди позовами. Переатестація, яку пропонує влада – суто «косметична» реформа, бо тих, хто не пройде це оцінювання, просто відправлять у школу суддів – на підвищення кваліфікації. У Мін’юсті пропонують влаштувати перенабір – новий конкурс на посаду кожного судді. За кожне крісло теперішні власники мантій зможуть позмагатися з іншими юристами – їх українські виші випускають 12 тисяч щороку.
