“Все для Бога – це ціль мого життя” – прем’єра фільму з такою назвою відбудеться на телеканалі TV-4 в одне з найбільших християнських свят – Покрови Пресвятої Богородиці. У фільмі йдеться про життя і служіння сестри Василії Глібовицької. Всупереч вкрай слабкому здоров’ю, вона лагідно, покірно і сумлінно виконувала свої щоденні обов’язки, у тиші серця споглядаючи на Господа. Своїми молитвами вона заступається за недужих і до нині. Відомо чимало прикладів людей, які зцілилися, молячись до сестри Василії, беатифікаційний процес якої триває з 2003 року.
До 120-ї річниці від Дня народження сестри Василії Глібовицької в Україні зняли фільм “Все для Бога – це ціль мого життя” і видали книгу “У тиші серця”. З 2013 року триває процес беатифікації зарахування сестри Василії до лику блаженних. Монахиня, яка прожила коротке життя,через хворобу серця вона померла у віці 34 роки, залишила неабиякий приклад геройської мужності та відданості Богові, каже сестра Дарія.
– Оті чесноти, які вона плекала: покори, терпеливості у цій хворобі, бо це було не так просто, вона мала серцеві приступи… Незважаючи на це, вона ніколи не залишала своїх обов’язків. І навіть у своїх нотатках, які залишилися у її щоденнику, пише, що вона це з великою радістю приймає. Вона навіть каже: “Моя втома не є жодною перешкодою, бо я маю все робити не сама, а з Божою поміччю”. Тобто, настільки вона мала такого веселого духа, оптимізму великої терпеливості і одночасно покори, що приймала це з рук Божих, – розповідає сестра Дарія, яка представляє чин Святого Василія Великого.
У фільмі “Все для Бога – це ціль мого життя” глядачі познайомляться не лише з життям сестри Василії Глібовицької, а й побачать свідчення людей, які молячись до сестри, отримували зцілення і різні блогодаті. Своїми молитвами сестра Василія заступається за недужих і донині, до монастиря у Львові і сьогодні надсилають листи, в яких йдеться про ласки, які люди отримують від сестри. У фільмі йдеться про оздоровлення Надії Лучків, уродженки Тернопільщини, яка жила в Словаччині і дуже часто ходила молитися на могилу сестри Василії Глібовицької.
– Перше чудо було те, що оздоровилася її дитина, і про це можна буде побачити у фільмі. Згодом ця жінка виїхала до Канади і була хвора, мала таку хворобу плоский червоний лишай, при якій все тіло розгнивається у ранах. Вона 19 лютого, коли було День народження Василії Глібовицької, просто пішла і дала на Літургію за прославу сестри. Так сталося, що рани самі загоїлися, а лікарі дали заключення, що з точки зору медицини ця хвороба не лікується, – каже састра Дарія.
