Мова про обласну фізіотерапевтичну лікарню реабілітації, що знаходиться у мальовничому селі Більче-Золотому, на Борщівщині і яка вважається справжньою рятівною соломинкою нашої медицини.
Одночасно в лікарні можуть пролікуватися більше 200 пацієнтів, а понад 4 тисячі хворих заклад приймає щорічно. Здоров`я людям повертають 11 лікарів, із них – один заслужений лікар України, два кандидати медичних наук, 61 працівник середнього медичного персоналу та 59 – молодшого медичного персоналу. Відомий на всю Україну заклад, про який піде мова, навесні цього року відзначив свій поважний ювілей – 70-річчя з часу заснування.
Свій відлік часу заклад бере з далекого 1947 року, коли у занедбаній будівлі колишньої молочарні, тодішня влада вирішила відкрити дільничну лікарню на 10 ліжок із пологовим відділенням. У важкий повоєнний час для жителів села лікарня стала порятунком від багатьох бід і хвороб. Місцеві жителі ще до сьогодні добрим словом згадують першого головного лікаря – Ніну Яківну Булдакову, яка приїхала у це віддалене в село в Галичині одразу після закінчення медінституту. Своєму дітищу пані Ніна віддала усе своє життя. Після неї було ще багато умілих керівників, але саме цій жінці дісталась найважча і відповідальна місія – закласти фундамент майбутньої лікарні у важкий післявоєнний час.
Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, депутат облради багатьох скликань Любомир Васильович Синоверський ділиться, що лікарні таланило на хороших і мудрих керівників. В цьому, можливо, й запорука її сьогоднішнього успіху. Після Ніни Булдакової, у різні роки лікарню очолювали Емануїл Ходоровський, Мирослав Боднар, Іван Рижевський, Володимир Вершигора, Григорій Щур і ось уже шостий рік – Л.Синоверський.
головний лікар закладу, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України Любомир Синоверський
Найбільшого свого розвитку лікарня здобула за керівництва заслуженого лікаря України Володимира Григоровича Вершигори, котрий очолював заклад понад сорок років. Це були роки справжнього становлення лікарні, як оздоровниці сучасного типу. Завдяки наполегливості і непересічним організаторським здібностям, тодішньому керівникові вдалося провести велику реконструкцію існуючих приміщень та збудувати нові корпуси, оснастити заклад сучасними технологіями. Значення лікарні на загальнодержавному рівні було дуже вагомим, якщо мармур з Куби возили для оздоблення Одеського санаторію і невеличкої лікарні у маловідомому селі на Тернопільщині.
Вже у 1975 році тут було розгорнуто 75 ліжок, а заклад перепрофільовано на міжрайонну лікарню реабілітації. Щороку будували нові приміщення: їдальню, басейн, кабінети болотного лікування, аптеку, котельню, харчоблоки, відкривали нові відділи. У 1995 році лікарню газифікували, а у 2000-му вона набула статусу обласної установи, перейшовши з районного на обласний рівень фінансування.
– Заклад має свою унікальну історію. Кожен з керівників у різні часи приклався до його розвитку і становлення, чим колектив дуже пишається, — розповідає головний лікар Любомир Синоверський. – Тому ми мусимо примножувати і розвивати справу попередників. Наш колектив – професійний і дружній, а це важливо в роботі. Знаєте, для мене ця лікарня – як другий дім. І так було з самого першого дня, коли я переступив цей поріг. Я б міг поводити себе як звичайний адміністратор: прийти підписати якісь папери, та й по всьому, адже заклад на державному фінансуванні. Але стояти на місці не дозволяє ні мій характер, ні час, в якому живемо, ні та відповідальність, яку я несу перед людьми. Комусь може видаватися, що в нас повна ідилія, жодних проблем, але вони існують. І ти мусиш жити цими проблемами, вирішувати їх щоденно, акумулювати колектив до праці на результат. Усе, що ви бачите сьогодні в закладі – це багаторічна і сумлінна праця кожного нашого працівника. Не дивлячись на важкі часи, нам вдається втілювати нові проекти, думати про сучасне оснащення, відкривати нові послуги. Хотілося б, звісно, більшої уваги держави до подібних закладів. На сьогодні ми пропонуємо хворим більше 100 видів різноманітних лікувальних процедур, що неабияк покращує здоров`я пацієнтів.
За останні роки у закладі відбулося чимало позитивних змін: проведено капітальні ремонти приміщень, реконструкцій, оновлення палат, зміцнено матеріально-технічну базу.
Процедура підводного масажу
Тут діють зали ЛФК та механотерапії, фізіотерапевтичне, кардіологічне, терапевтичне, травматологічне , педіатричне відділення. Для хворих проводять в заняття у басейні, процедури у масажних кабінетах, соляній печері, фітобарі. Працюють також бішофітні, хвойні, сірководні, родонові і кисневі ванни, проводяться процедури підводного скелетного витяжіння, душ-массаж, парафіно-озокеритні аплікації, торф`яно-грязеві та гальвано-грязеві аплікаці, рапні обгортання. Команда професійних медиків-спеціалістів допомагає поставити на ноги навіть важких хворих.
Своїм неабияким досягненням колектив вважає відкриття у 2014 році відділення відновного лікування захворювань і травм спинного мозку. Тож сюди їдуть люди з усієї України. Відділення дуже актуальне, адже санаторій у кримських Саках, де надавались такі послуги, є недоступним для українців.
Уже два роки діє відділення із семи комфортними палатами для реабілітації учасників АТО та їх сімей, де всі послуги надаються безкоштовно.
