Аналізуючи сплески терористичної активності в Україні можна дійти висновку, що країна агресор використовує даний інструмент поширення страху та жахіття для досягнення політичних цілей. Так, Перший такий сплеск було зафіксовано в 1994-му, основа конфлікту із Росією розподіл Чорноморського флоту та перше загострення сепаратистських настроїв у Криму. Три з чотирьох терактів за цей рік були скоєні в Сімферополі.
Лише після того, як на півострів було передислоковано кілька десятків тисяч нацгвардійців, сепаратизм приборкали, тероризм пішов на спад і більше не сягав таких масштабів аж до 2010-го й приходу до влади Януковича. Другий сплеск стався 2014 року. Найбільша кількість терактів у той рік припадає на липень — 85 (25% усіх таких інцидентів за рік). Саме тоді було скоєно найбільший теракт в історії України — збито пасажирський літак рейсу МН17. Тобто за місяць до вторгнення регулярних російських батальйонно-тактичних груп в Україну спостерігається різке зростання терористичної активності. У 2015-му було зафіксовано третє різке зростання тероризму в Україні. Тоді найбільша кількість терактів сталася в січні — 71 (або 25% усіх таких інцидентів за рік). У 49% нападах жертвами були цивільні особи. Саме на цей час припадають три масштабні теракти проти цивільних, а саме обстріл пасажирського автобуса поблизу Волновахи (12 загиблих, 18 поранених), обстріл зупинки в Донецьку (8 загиблих, 13 поранених) та артилерійський обстріл житлових кварталів Маріуполя (30 загиблих, 128 поранених). І знову сплеск тероризму перед масштабним наступом російських військ на Дебальцеве.
Враховуючи вищенаведену інформацію, стає зрозумілим, що вище політичне та військове керівництво Росії визнає ефективність тероризму як інструменту послаблення противника та його дестабілізації.
Українська влада та правоохоронні органи прикладають значних зусиль для забезпечення мирного та спокійного життя населення, так Служба безпеки України упродовж першого півріччя 2020 року заборонила в’їзд на територію України 128 іноземцям, які є членами чи прихильниками міжнародних терористичних організацій. Для більш ефективної діяльності українських правоохоронців в даній сфері необхідна допомога громадського суспільства яке полягає в обізнаності даної проблематики та правильних діях в разі виникнення потенційної терористичної загрози.
Враховуючи останні події в України пов’язані з вчиненням терористичних актів, слід пам’ятати та знати як виявити терориста?
Терористи зазвичай діють потайки, при цьому намагаються не потрапляти на очі ні правоохоронним органам, ні простим громадянам. Але їх діяльність цілком може здатися підозрілою. Якщо ознаки дивної поведінки не знаходять пояснення, негайно повідомте про це в силові структури. Будьте уважні, постарайтеся запам’ятати прикмети цих людей, особливі риси їхніх облич, одяг, імена, можливі шрами і татуювання, особливості мови та манеру поведінки, тематику розмов тощо. Не намагайтеся їх зупиняти самі, інакше ви можете стати їх першою жертвою.
Слід звертати увагу на наступне:
• На підозрілих осіб, які підкреслено непримітні, яких ніщо не виділяє, але разом із тим чимось дивних.
• На невеликі групи людей, що зібралися з визначеною метою, можливо, агресивно налаштованих.
• З якою метою здаються або знімаються квартири, підвали, підсобні приміщення, склади, навколо яких спостерігається підозріла активність.
• На підозрілі телефонні розмови.
У випадку, якщо ви помітили щось таке, що викликає підозру, проявіть наполегливість у проясненні ситуації, при необхідності залучіть близьких і знайомих, сусідів. Деякі безпечні громадяни можуть сказати, що це параноя. Ні, це пильність, що є загальноприйнятою у всіх розвинених країнах світу.