Після розпаду СРСР стався і розпад КДБ на окремі підрозділи. Працівники залишилися на своїх робочих місцях, проте система поділилася на безліч різних відділів, що відрізняються один від одного сферою діяльності.
Розвідка також була розділена, в результаті перетворившись на СЗР, а орган внутрішньої безпеки став називатися ФСБ. Однак у ФСБ також ухвалили рішення створити власні відділи розвідки, які працюють не лише в межах країни, а й за її межами. Нові управління дозволили обійти закон, підписаний країнами СНД у 1992 році, – не вести шпигунську діяльність проти один одного. І якщо СЗР підписала документ, то ФСБ, яка на той момент не займалася зовнішньою розвідувальною діяльністю, його не підписувала.
Закон про реорганізацію КДБ
Таким чином, у 1999 році президент Борис Єльцин підписав указ, який дозволяв ФСБ займатися розвідувальною діяльністю за кордоном. Цей указ наказав створити у спецслужбі УКОЗ – Управління координації оперативного зв’язку у Департаменті аналізу прогнозу та стратегічного планування (ДАПСП). Директором управління став генерал-майор В’ячеслав Ушаков.
Закон, який дозволяє ФСБ проводити зовнішню розвідувальну діяльність
Звісно, крім зовнішньої розвідки, ФСБ має низку інших силових відомств у Росії, зокрема, загони спеціального призначення. Відділи усередині ФСБ часто працюють спільно. Наприклад, для виявлення і знищення дисидентів, що втекли.
Після розпаду СРСР Кремль намагався зберегти свій вплив на пострадянському просторі.. Розвідувальні відомства та спецслужби всіх країн СНД підтримували одне одного, ділилися інформацією. Більше того, багато колишніх республік давали можливість ФСБ і СЗР РФ заповнити вакуум, що утворився у власних відомствах, після розпаду.
Тому перед УКОЗ також поставили завдання працювати із найближчими сусідніми країнами, а співробітники розвідувального управління ФСБ отримали можливість виїжджати за кордон.
У 2004 році УКОЗ отримало більше повноважень і було перейменовано на ДОІ – Департамент оперативної інформації. Фактично, ДОІ став таким же відомством, як і СЗР, однак вони між собою були свого роду конкурентами, оскільки сфери впливу в країні та поза нею приносили великі відкати для голів ФСБ та СЗР.
Втім, внутрішній поділ Росії не є темою цього розслідування. ДОІ є загрозою безпеці країн СНД, оскільки створено з метою вербування політичних діячів та усунення противників Кремля.
У тому ж році, коли УКОЗ було переформовано в ДОІ, на місце керуючого департаментом було призначено впливового генерала Сергія Беседу. Раніше він служив у підрозділі, який курував адміністрацію президента, де знайшов багато корисних зв’язків. Пізніше Беседа був підвищений до директора Служби оперативної інформації та міжнародних зв’язків ФСБ, а на його місце поставили Олега Храмова. Пізніше Храмов став заступником Беседи, а начальником ДОІ було призначено генерала Анатолія Болюха. Пізніше Беседа став директором п’ятого відділу ФСБ.
Генерал Сергій Беседа
У 2014 році, під час подій на Майдані в Україні, генерал Беседа відвідував Київ, у супроводі інших високопоставлених офіцерів ФСБ. Революція в країні могла дозволити Росії остаточно закріпитися в Україні, підтримавши Віктора Януковича та відновивши його на посаді президента. Проте Беседа не зумів цього зробити. Пізніше російська сторона підтвердила присутність свого генерала в Києві, проте наголосила, що він приїжджав до Києва, виключно задля курування безпеки посольства РФ, а також інших об’єктів, що належать Російській Федерації на території міста. Що могло статися з об’єктами РФ у Києві не зовсім зрозуміло, адже інформації про їхнє знищення не надходило, проте заступника Беседи Храмого та директора ДОІ Болюха усунули з посад. Передбачається, що вони не впоралися зі своїми прямими обов’язками та не змогли передбачити формування «Майдану» у Києві. Крім цього, українське МЗС у 2014 році направило ноту російському Міністерству закордонних справ з проханням з’ясувати, який вантаж був доставлений до Києва разом із Беседою рейсом «Чкаловськ-Київ» вагою 2394 кг і 2774 кг, а також для чого цей вантаж призначався.
Події на Майдані у лютому 2014 року
Це був уже другий інцидент, коли ДОІ не зміг передбачити події в країні, маючи у своєму розпорядженні безліч інформаторів у різних силових та політичних відомствах у чужій країні. У 2004 році керівництво департаменту брало участь у переговорах з кандидатами у президенти під час виборчої кампанії в Абхазії. Генерали ФСБ поїхали до Абхазії підтримати промосковського кандидата, проте він все ж таки програв вибори. Візит серйозно підірвав позиції розвідки ФСБ у Грузії, і чотирма роками пізніше департамент не зміг передбачити вторгнення Грузії до Південної Осетії.
Крім цього, співробітники відділу ДОІ ФСБ були помічені в Білорусії під час президентських виборів у республіці 2003 року та Молдові. Тоді вони намагалися вплинути на політичну обстановку в країні, щоб змінити перебіг подій виборів. У Кишиневі, як стверджує місцева преса, генерал ДОІ особисто спілкувався з політиками. До виборів у 2020 році Молдовою керували прокремлівські представники. Тому співробітники ФСБ могли літати до Кишинева для особистого координування дії політиків.
З таким послужним списком стає зрозуміло, що ДОІ було сформовано для впливу на політичну сферу, насамперед країн СНД. Проте з приходом Путіна до влади спецслужба розширила свою сферу діяльності на Африканські країни з 2009 року.
Окрім політики, не варто забувати і вбивство Олександра Литвиненка у Лондоні. Він також був співробітником ФСБ, який розкритикував спецслужбу та отримав політичний притулок в Англії. Саме колишні колеги Литвиненка отруїли його полонієм, а не співробітники ГРУ чи СЗР, як, наприклад, у випадку зі Скрипалями.
Не варто виключати, що фізичне усунення противників Кремля також входить у діяльність ФСБ, проте ДОІ, ймовірно, займається саме політичними зовнішніми зв’язками, маніпулюванням, розвідкою лояльності населення, силових структур, еліт до Росії та можливої співпраці з нею, вербування однодумців. Департамент становить загрозу не лише безпеці країн колишнього Радянського Союзу, а й країн усього світу, де спостерігається інтерес Російської Федерації.
Джерело: Матрица Свободы