Рік тому набув чинності закон “Про очищення влади”. Час усвідомити, що вдалося, що ні, і як діяти далі.
В мене три оцінки.
Перша – це єдиний закон в Україні, завдяки якому після Євромайдану хоч когось вдалося вигнати. Як не намагалися і не намагаються нинішні керівники держави залишити всі кадри і всі схеми Януковича, 779 керівників прокуратури, податкової, міліції, інших часточок клептократичної машини офіційно звільнені. І записані в державний реєстр із забороною повертатися впродовж 10 років.
Друга – завдяки Петру Порошенку, Роману Насірову, Арсену Авакову і багатьом іншим формально новим топ-посадовцям тисячі старих кадрів Януковича залишаються у кріслах всупереч закону “Про очищення влади”. Заступник міністра внутрішніх справ Василь Паскал, командувач Сухопутних військ Анатолій Пушняков, головний слідчий СБУ Григорій Остафійчук, начальник міліції Києва Олександр Терещук, в.о. прокурора Києва Олег Валендюк – це тільки найбільш кричущі факти саботажу люстрації. Повністю провалена вимога закону люструвати всіх посадовців, які не можуть пояснити своє майно. Податкова його просто не бачить. Не дивно, оскільки за дослідженням директора департаменту люстрації Міністерства юстиції Тетяни Козаченко, у центральному апараті Державної фіскальної служби половина керівників самі залишаються у кріслах всупереч вимогам люстраційного закону. Ми протестуємо, привертаємо увагу медіа і громадськості, навіть позиваємося проти держави – марно. Судді теж наглухо заблокували люстрацію всередині їхньої прогнилої системи. За рік не люстрований ЖОДНИЙ суддя. Я неодноразово намагався пояснити людям в мантіях, що альтернативою люстрації для них можуть стати суди Лінча. Вони у відповідь скаржаться, що я їм погрожую. Останньою це зробила Вища рада юстиції, яка прислала до Парламенту скаргу з проханнями “вжити заходів” проти мене.
Третя і найгірша оцінка – люстрація не буде ефективною, коли керівництво держави не зацікавлено в очищенні влади. Володимир Демчишин нова людина, не з люстрованих. І що, нам чи енергетиці від цього легше? Найгірша ситуація у митниці. Там після Євромайдану змінилися вжа два керівника, а по факту, як свідчить останній керівник, всіма призначеннями неофіційно керує офіційно люстрований Генадій Романенко.
Що робити далі?
Просто не зупинятися. Сотні корупціонерів вигнали, виженемо і тисячі. Разом з Громадським люстраційним комітетом ми створили реєстр усіх, хто має бути люстрований. І рано чи пізно вони всі будуть звільнені, ось побачите.
Дуже важливо, що за цей рік ми у Парламенті створили добре законодавство не тільки для одноразової люстрації, а для постійного очищення влади. Головний такий закон працює вже другий тиждень – про відкритість інформації щодо власників нерухомості і землі. Посадовці по всій країні, включаючи Президента, тепер і назавжди змушені пояснювати, де взяли і звідки. Неспроможність будь-якого посадовця пояснити своє майно ми визнали незаконним збагаченням і надали державі право його конфісковувати.
Звісно, як і закон “Про очищення влади”, усі ці добрі антикорупційні закони ще треба виконати. Що буде в рази важче, ніж їх ухвалення. Але нам діватися нікуди. Або ми їх, або вони нас. Закони тепер на нашому боці.
План повної перемоги я пропоную такий. Рухаймося далі, друзі
