Виховання там нібито більш м’яке. Але майнові відносини влаштовані зовсім інакше, квартири і будинки дітям не залишають. Чому ж? Першопричина полягає в тому, що далеко не всі люди мають нерухоме майно у власності. Вони можуть все життя знімати квартири або орендувати будинки. Наприклад, в Німеччині власниками житла є лише 46% громадян, в той час як в нас це число перевищує 70%, інформує Ukr.Media.
У країнах СНД ставляться до оренди інакше, думають, що господар може в будь-який момент вигнати з квартири. Але європейці та американці знають, що їхні права захищені законом. Там всі угоди по зйому нерухомості контролюються з боку держави.
Але деякі особливо багаті сім’ї все-таки мають можливість залишити своїм дітям у спадок особняк або навіть старий маленький замок. Правда, всі ці цінності, отримані у спадок, обкладаються великим податком, тому не ясно, чи вигідно насправді їх отримувати…
Однак головна причина такої “скупості” не в податках, а в менталітеті. Це особливо відчувається в громадянах Сполучених Штатів Америки. Там цінується рання емансипація дітей.
Так що дитина, яка не бере нічого у батьків і рано переїжджає з сімейного гнізда, буде набагато більш соціально схвалена, ніж та, який чекає від батьків матеріальної допомоги і підтримки.
Зазвичай переїжджають навіть в інші штати, подалі від сім’ї. Не через те, що сім’ю не люблять, а через те, що дитині треба вчасно почати самостійне життя, щоб реалізуватися в суспільстві.
Тому на своє житло американці і європейці збирають самостійно. У рідні регіони, зазвичай, вони не повертаються. А якщо і приїжджають, то абсолютно на звичайних умовах. Деякі навіть купують у батьків сімейні будинки. За цілком ринковими розцінками.
