24 червня розпочав дію перший контингент багатонаціональної бойової групи НАТО, створеної для охорони східного флангу Словаччини під командуванням чеських військ. Словаччина приєднується до Угорщини, Румунії та Болгарії як нових отримувачів розширеної передової присутності НАТО, яка до нинішнього російського повторного вторгнення в Україну була розгорнута лише в Польщі та країнах Балтії.
Простіше кажучи, сприйняття Словаччиною загрози росії радикально змінилося від делікатного стратегічного партнерства, яке підтримує “слов’янська братська близькість”, до ворожого погляду на величезну країну як на регіонального агресора, який контролює ключовий імпорт енергоресурсів. Цей зсув наближає Словаччину до давніх поглядів сусідніх Чехії та Польщі.
У свою чергу Польща, яка знаходиться поряд з росією і опосередковано перебуває під загрозою російської агресії, швидше за все, відчуватиме найвищі рівні ризику безпеки щодо росії. Тим часом Чехія не знаходиться в безпосередній близькості від росії, але має напружені дипломатичні відносини, історичні образи і вона стала жертвою кількох шпигунських атак з боку кремля, кульмінацією яких став злом серверів чеських лікарень на початку 2020 року, який серйозно підірвав роботу системи охорони здоров’я. Навпаки, Словаччина до повторного вторгнення в Україну 2022 року знаходилася за одну буферну державу від росії.
Організація «GLOBSEC», що базується в Братиславі, яка пропонує найповніше акредитоване опитування в Центральній Європі, в 2019 році виявила, що 80% чехів і лише 56% словаків заявили, що проголосували б за те, щоб залишитися в НАТО, якби було проведено національний референдум. Більше половини словаків заявили, що, на їхню думку, Північноатлантичний альянс “навмисне провокує росію, оточуючи її військовими базами”, тоді як лише близько третини чехів сказали те саме. Можливо, найдивовижнішим і актуальним питанням для сприйняття загрози було те, чи вважають респонденти, що Сполучені Штати чи росія становлять “серйозну загрозу для їхньої країни”. 41% словацьких респондентів вважають, що США становлять загрозу, і лише 26% вказали на росію. Чехи висловили протилежне. Лише 20% опитаних позитивно відреагували на загрозу безпеці США, а 52% охарактеризували росію як загрозу.
«Словаччина політично більш поляризована, її населення менше довіряє політичній системі, у парламенті представлено більше вкрай правих та вкрай лівих політичних партій, що створює сприятливе середовище для кампаній з дезінформації. Але насильницька агресія росії на порозі Словаччини та пів мільйона біженців з кінця лютого 2022 року серйозно підірвали зусилля кремля щодо ведення інформаційної війни», – вважають політтехнологи.
Міністерство внутрішніх справ Чехії виявило в інформаційному просторі своєї країни два наративи щодо рф. Перший – рф жертва, що захищається від НАТО, що оточує її кільцем військових баз. Другий — нагадує про те, наскільки сильна російська армія. Зазначається, що будь-який опір їй марний.
Нещодавнє опитування «GLOBSEC» показало, що жителі Центральної та Східної Європи, які вірять одному з цих наративів, з великою ймовірністю повірять і іншому.
«Жахливі сцени страт мирних жителів, руйнування церков і нападів на міста, що публікуються останнім часом в європейських ЗМІ, сильно послабили перший медійний наратив про “російську жертву”. Другий наратив про росію як про “невгамовну наддержаву” постраждав ще більше, особливо на початку війни. Це не залишає кремлю нічого, окрім як погрожувати західним сусідам ядерним знищенням, що можна віднести до третього наративу, такого ж “небезпечного”, як і “непереможна російська армія”, – вважають політологи.
«Сприйняття громадськості, продемонстроване у даних опитуваннях, може бути швидкоплинним, а виборні посадові особи у Словаччині не відображають поточні тенденції у громадській думці. Проте кілька маргінальних словацьких партій уже суттєво скоригували свою зовнішньополітичну позицію у зв’язку з подіями в Україні. Чим довше вирує війна і чим ближче вона підходить до словацького кордону, тим постійнішими, ймовірно, будуть ці негативні уявлення про загрозу росії», – коментують дані опитування політологи.
