«Заяви про те, що росiя спонсорує вiйну за рахунок свого надприбутку з нафтогазових доходiв – не вiрнi. Економiка рф вiдчуває дефiцит у бюджетi i вже спостерiгаються процеси, що передували дефолту 1998 року», – заявляють аналiтики.
На початку листопада мiнiстерство фiнансiв росiї оголосило про продаж облiгацiй федеральної позики (ОФП) у сумi 167 млрд рублiв. Причиною цього стала неможливiсть позики на мiжнароднiй аренi, оскiльки таке рiшення є частиною захiдних санкцiй. Очевидно, що продаж нафти i газу, незважаючи на завищену цiну, не приносить того прибутку, який би окупував вiйну.
Варто прояснити, що ОФП є нiчим iншим, як кредитом. Будь-яка держава може випустити облiгацiї, продати їх на ринку цiнних паперiв i одразу отримати необхiдну суму. Великими покупцями є банки. Власники ОФП регулярно отримують вiдсоток за те, що купили цiннi папери, а пiсля закiнчення певного термiну країна має викупити облiгацiї, виплативши всю суму вкладникам. Причиною дефолту 1998 року у росiї стало те, що держава вiдмовилася виплачувати грошi за ОФП.
Очевидно, що за 24 роки агресор напрацював схему заробiтку з продажу вуглеводнiв i знову справно виплачував зовнiшнiй борг. Проте захiднi санкцiї, замороженi резерви на Заходi, занепад доходiв iз продажу нафти i газу, як i їхня цiна, поступово повертають росiю до списку ненадiйних платникiв.
Тим часом Мiнфiн завжди планує майбутню позику, згiдно з встановленим планом. На четвертий квартал 2022 року планувався продаж облiгацiй на 150 млрд рублiв. Проте крiм випуску ОФП у сумi 167 млрд рублiв 3 листопада, у жовтнi цiнних паперiв було випущено на 177,5 млрд рублiв. Тобто мiнфiн рф вимушено позичав на 194,5 млрд рублiв бiльше, нiж планував.
Бiльше того, щоб росiйськi ОФП хоч хтось купував на внутрiшньому ринку, країна суттєво знизила цiну облiгацiй i пiдвищила вiдсоток, що виплачується за ними. Такою новиною були шокованi навiть росiйськi економiсти, якi здебiльшого намагалися реагувати стримано на рiшення мiнфiну у 2022 роцi. Тобто або рф розумiє реальнi витрати на вiйну, якi кратно перевищують планованi, або позичає грошi, щоб погасити попереднiй борг. Знову ж таки, погашення попереднiх позик також планується заздалегiдь i вноситься до витрат бюджету, що, безумовно, було зроблено в 2021 роцi, але, вочевидь, вiйна “з’їдає” так багато, що в росiї просто не можуть щось спланувати.
Але, як би не хотiлося протилежного, утримання такого обов’язку агресор може собi дозволити. Проте дефiцит у росiйському бюджетi зростає i зайвих грошей немає. У цьому випадку “на допомогу” прийдуть “непотрiбнi” статтi витрат – освiта, медицина, ЖКГ, охорона навколишнього середовища – вiд яких можна буде “вiдiрвати” частину грошей. Наслiдки такого перерозподiлу передбачити нескладно. Ремонт аварiйних систем постачання, освiтнiх установ, медустанов, зарплати бюджетникам – все це просто iгноруватиметься. Росiяни тепер повнiстю вiдчують, як це, платити за вiйну з власної кишенi.
