Осман-Чернор Камара приїхав до Тернополя із невеликої африканської країни Сьєрра-Леонe. Нині опановує комп’ютерні науки в Інституті міжнародних економічних відносин ім. Б.Д. Гаврилишина Тернопільського національного економічного університету. На Батьківщині хлопець пройшов армійську службу, де одним із його обов’язків було виконання стройових мелодій на трубі.
Вперше про африканця, який називає себе “афробандерівцем”, в Тернополі заговорили, коли він зіграв на трубі Гімн України. Згодом Осман почав збирати кошти для бійців АТО. У його рідній країні військові дії тривали одинадцять років, тому про війну хлопець знає не з розповідей і дуже переймається нашим військовим конфліктом на Сході. Осман пригадує, коли в Сьєрра-Леонe було неспокійно, їм допомагали волонтери зі всього світу, в тому числі – з України, а тому його обов’язок нині – допомогти Україні. Зізнається, що навіть думав про те, щоб поїхати на Схід і воювати. Та наразі збирає для фронту кошти за допомогою того, що найбільше любить, – музики. Спочатку Осман грав сам, переважно відтворюючи африканські мотиви, згодом познайомився з місцевими музиками і разом вони об’єдналися у гурт.
— Я пригадую Османа ще з підготовчого відділення, він вирізнявся з-поміж інших тим, що найбільшим його бажанням було вивчати українську мову, – розповідає директор Інституту міжнародних економічних відносин імені Б.Д. Гаврилишина, кандидат економічних наук, доцент Ігор Таранов. – А ще кожен студент, який навчається в ТНЕУ, має можливість виявити свої здібності й таланти. Як відомо, людина повинна гармонійно розвиватися, а тому ми залучаємо студентів до усіх заходів, що відбуваються в університеті. Якось, пригадую, проводили ярмарки, щоб допомогти воїнам АТО. Кожен підрозділ вишу старався привабити покупців чимось оригінальним. Тоді ми запросили Османа. Він виконав композицію на трубі, і звісно ж, усі звернули увагу. Опісля почали залучати Османа до інших заходів у ТНЕУ. Коли в нас був День університету, Осман виконував Гімн України і Гімн своєї рідної країни. А те, що студент грає, і таким чином збирає кошти для воїнів, навіть той факт, що українки подарували йому вишиванку, яку він з гордістю носить, свідчить про його велику пошану і любов до нашої країни.
Першим наставником та вчителем української мови в Османа була Тетяна Миколаївна Янкова, яка опікується підготовчим відділенням для студентів-іноземців у ТНЕУ.
— Осман приїхав до України, коли саме розпочалися події на Майдані. Він стежив за тим, що відбувається, і дуже болісно це сприймав. З перших же днів навчання виділявся тим, що виявляв особливий інтерес до української мови. Він наполегливо вчився, перепитував чи не кожне слово, – пригадує Тетяна Миколаївна. – Нині я в нього вже не викладаю, але він часто приходить і просить пояснити те, чого не розуміє, наприклад, особливості з відмінками, або проситься прийти на заняття до підготовчого відділення, щоб дещо довчити. Осман приїхав з країни, яка тривалий час перебувала в стані війни, тому дуже гостро сприймає події на Сході, буває, скаржиться, що в нього болить голова. Я його запитую: “Чому?” А він мені: “Бо думаю, переживаю, що в Україні відбувається, що вдома…”
Інна Ткаченко
