Андрій Говоров: «У Москві демонстративно скрізь ходив в українській формі. Часто відчував психологічний тиск, та й російські спортсмени, знаючи, що я народився у Севастополі, недоречно жартували…»
Український плавець Андрій Говоров, який є уродженцем Севастополя, розповів про виступ на етапі Кубка світу в Москві, де він виборов “золото”, а також про поїздку на світову першість до Казані, де здобув олімпійську ліцензію, посівши п’яте місце у фіналі 50-метрівки вільним стилем.
— Протягом усього цього часу війни, розв’язаної проти України недружньою країною, я вперше виступав у Москві, — розповідає Андрій Говоров. — Спортсмени, звісно, нормально між собою спілкуються, а от глядачі, м’яко кажучи, здивували. Якщо чесно, моїми чи не єдиними уболівальниками на арені “Олімпійського” була моя сім’я. Мама з сестрою і з чоловіком спеціально приїхали з Севастополя. Я ж народився в Криму.
Батьки нині намагаються перебратися до Дніпропетровська, але така складна ситуація на окупованому півострові, стільки перешкод…
Ніхто з нашої родини від українського громадянства не відмовлявся і робити цього не збирається. Мама ніяк не може продати в Севастополі квартиру, оформити необхідні документи. До того ж моя зведена сестра там ще до школи ходить. Добре, що хоч молодшому рідному братові вдалося перебратися до Дніпропетровська, там він навчається в училищі.
Відвертої агресії в Москві не було, однак напруженість, психологічний тиск відчував. Багато російських спортсменів, знаючи, що я родом з Криму, дозволяли собі недоречні жарти, кпини. Але я на це не реагував. До речі, при пред’явленні паспорта, оформленні протоколів у Москві постійно запитували, чому не поміняв паспорт. “У мене така політична позиція, — відповідав. — Чому я повинен дотримуватись якихось інших переконань? Маю свої переконання, і Крим — це Україна”. Скрізь ходив в українській спортивній формі, навіть у місто в ній вийти прогулятися не побоявся. Ніхто на мене з кулаками не кидався, але я часто ловив на собі несхвальні погляди.
Ситуація на чемпіонаті світу в Казані? Аналогічна. Коли виходив на старт, підтримка з боку глядачів була навіть меншою, ніж щодо американців, яких росіяни також не люблять. Відчував психологічний дискомфорт, але я ж професіонал і виступаю для поліпшення своїх результатів, для своєї країни, для українських уболівальників.
Заради справедливості зазначу, що чемпіонат був організований на високому рівні, росіяни педантично підійшли до цього питання. Єдиний мінус — холодна вода в басейні. Справа в тому, що відкритий водний комплекс зведений прямо на футбольному стадіоні, а під час змагань ішов сильний дощ. На розминці спортсмени мерзли, особливо наші дівчата-синхроністки скаржилися на холод.
