9-10 вересня у Борщові відбувся 10-ий ювілейний обласний фольклорно-мистецький фестиваль «Борщівська вишиванка». Цього року фестивалю присвоїли статус Всеукраїнського. Про це зі сцени оголосив голова Тернопільської ОДА Степан Барна, зачитавши наказ Міністра культури України. На дійство зібралися гості з усієї України, приїхали також іноземні делегації з Литви та Польщі.
Розпочалося святкування у суботу, 9 вересня, із відкриття етнографічної виставки «Борщівська народна сорочка» з фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею. Протягом дня відбувалися тематичні виставки та поетичні читання.
Неділя, 10 вересня, розпочалася із відкриття виставки вишиванок сіл району, об’єднаних територіальних громад «Вишиванка, мов пісня з далеких століть», декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва майстрів Тернопільщини. Усі охочі могли придбати собі надзвичайної краси борщівські вишиванки.
Того ж дня гості посмакували борщами на традиційному фестивалі «Борщ-їв», який відбувається тільки на Борщівщині. Більше 50 видів смачного українського борщу представили господині майже з усіх сіл району. Борщівські господині поділилися також майстер-класами з приготування борщу.
Продовжилося святкування фольклорно-мистецьким дійством «Чорна борщівська сорочка – краю мого оберіг», участь у якому взяли обрядово-фольклорні, хорові, хореографічні, інструментальні колективи, вокальні ансамблі, солісти-вокалісти району, області та України.
На святі також побували голова Тернопільської ОДА Степан Барна, заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа, народний депутат України Олег Барна. Вони привітали жителів Борщова з успішним проведенням фестивалю й побажали їм ще більшого успіху та процвітання, а організаторам фестивалю сили, наснаги і творчих злетів.
Принагідно очільник області за відмінне виконання службових обв’язків, за самовідданість, професіоналізм та бездоганну військову дисципліну нагородив медалями «За службу Україні» кількох військовослужбовців. Водночас, за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобути та високий професіоналізм Степан Барна вручив державні нагороди, а саме орден «Княгині Ольги ІІІ ступеня» завідувачу сектору Козацько-десантного екологічного осередку ім. Дмитра Байди Вишнівецького Українського козацтва Любарській Лесі Михайлівні. А художнику-графіку Окальській Тетяні Володимирівні присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».
«Жодна майстриня, жоден колектив неможливо не відзначити за ту спільну справу, яка робить наш край прекрасним. Тому вірю у нашу спільну роботу і у прекрасне майбутнє нашої чудової країни», – зауважив Степан Барна.
У свою чергу заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа наголосив, що жителі Борщова заслужили, щоб фестиваль «Борщівська вишиванка» отримав статус всеукраїнського, оскільки саме Борщівщина є краєм надзвичайно історичним і давнім. «Ми дякуємо вам за те, що ви зберігаєте українські традиції та історію. Адже вишиванка – це код нації. А наша мова та культура – це фундамент України», – підкреслив він.
Також, як зазначив під час вітального слова народний депутат України Олег Барна, незламність нашої нації не дає нам стати на коліна. Мужність наших героїв робить нас міцнішими. А життєлюбство нашого народу повсякчас давало нам можливість відроджуватися. «Ми маємо зрозуміти, що нація гине не від куль, а від того, що пропадає мова, культура, традиція. І саме тому приємно, що ми бачимо як з кожним роком усе більше розквітає цей фестиваль, отримавши тепер ще й статус всеукраїнського», – підсумував Олег Барна.
Довідково:
9 вересня 2007 року у м. Борщів було проведено перше фольклорно-мистецьке свято «В Борщівському краї цвітуть вишиванки». Були проведені виставки сучасного вишиття та вишиття з бабусиних скринь з різних сіл району. Гарні вироби можна було не лише вдягнути, але й купити. Люди з Горошової, Вільхівців, Дністрового, Пилипча, Бабинців, інших сіл Борщівщини від малого до старого вдягають на свято вишиванки. Хтось сучасні, вишиті власними руками. Внучки, правнуки і правнучки колишніх вишивальниць виходять «на люди» у вбранні з бабусиних скринь. І нема тим витворам ціни, бо в кожній такій вишиванці – частина серця, доленька – доля.
