На тимчасово вакантну у Автокефальну Церкву (замість скандального архієпископа Мстислава, який у барі влаштував бійку) з’явився перший кандидат. І теж не без гріха.
Ним став скандальновідомий єпископ Кирило (Михайлюк), що нині має кафедру на Закарпатті, неприємно розділяючи цей регіон із іншим єпископом УАПЦ – Вікторем Бедем.
Нагадаємо, що нинішній гість Тернополя прославився у миру не лише тим, що будучи священиком покинув смертельно хвору дружину без копійки допомоги, прагнучи стати владикою, і навіть не тим, що міг з дитячою простотою кулаками виховувати своїх священиків і опонентів. Його головна слабкість – постійний пошук пригод. Православним ченцем, як відомо, потрібно вродитися, а не стати заради архієрейства.
Отримавши сан єпископа в Київському Патріархаті, владика Кирило постійно був фігурантом чималої
кількості історій, однак фіналом його кар’єри стало банальне марнославство. Єпископ Кирило (подейкують, взяв собі таке ім’я копіюючи «крутого» московського патріарха) доволі невдало попіарився на війні, необережно зробивши кілька постановочних фото в рясі та зі зброєю в руках, відвідуючи зону АТО. За що, маючи чимало недругів у Київському Патріархаті, був швидко об’явлений ворогом і виведеним за штат.
Звичайно, позбувшись статусу легального єпископа на Закарпатті, владика Кирило втратив чимало парафій (майже всі), які вирішили триматися іншого нашого земляка – новопоставленого єпископа Варсонофія Рудника. Не маючи іншого виходу, владика Кирил проситься до УАПЦ, куди його із задоволенням приймають. На той момент, єпископ Віктор Бедь ще належав до Московського Патріархату, тому до певного часу все було добре. Згодом, історія почала набувати неприємного присмаку – у той час, як одні регіони були цілком не покриті опікою УАПЦ, на інших було цілих два архієрея.
Читайте також: Тернопільський архієпископ скандальною поведінкою “прославився” на всю країну
Так, що у нас із Закарпаттям?
Єпископ Кирило так і не зміг отримати достатньої підтримки серед віруючих, духовенства і влади, оскільки за його найпершим конкурентом – владикою Варсонофієм стоїть авторитет усього Київського Патріархату, у той час, коли за владикою Віктором – стоїть елементарний здоровий глузд і інтелект. Він справляє враження найбільш розумного єпископа УАПЦ, чудово може формулювати власні думки і не дивно – цілком розуміє свою ціну.
Отже, немає нічого дивного, що одразу кілька «єпископів трьох парафій» хочуть стати «владиками Файного міста». Замість Івано-Франківського архієрея (як це постановив Архиєрейськой собору УАПЦ) нині чомусь сюди приїхав Закарпатський. Але, оскільки наша єпархія надто ласий шматок, його так швидко, і без бою, ніхто не віддасть. Тим більше – єпископу Кирилу. Ще чекаємо тут владик Германа і Бориса. Для їх амбіцій Тернопіль – ідеальне місце. Однак, не варто забувати, що не місто красить єпископа, а єпископ – місто. Той, хто не зміг за кілька років розбудувати свою рідну єпархію навряд чи зможе зробити щось для чужої. Хотілося б, що це розуміли ті, хто буде приймати відповідні рішення щодо цього. А ще – народ, який буде цілувати таким персонажам руки.
Джерело: TeNews
