Звільнення з посади керівника управління культури Львівської міської ради Ірини Магдиш після її критики на адресу церкви спровокували у ЗМІ та соцмережах велику публічну дискусію про те, наскільки релігія може впливати на політику.
Скандал розпочався з того, що 5 жовтня на «Українській правді» вийшло інтерв’ю Ірини Магдиш, де вона, зокрема, критично відгукнулась про діяльність церкви.
Магдиш в інтерв’ю сказала, що у Львові є райони, де немає жодного культурного центру, бібліотеки, театру або кінотеатру, «єдина розвага для людей в такому районі — церква», і «церква починає на цьому жирувати і зловживати страшним чином».
«В одному з таких районів в кожній школі у вестибюлі стоїть фігура Божої Матері, обкладена квітами, такий вівтар маленький. Іноді я там заставала моменти, коли під час уроків діти стояли, як на лінійці, перед цим вівтарем, а пастор правив службу. На моє запитання, чому діти тут, а не на уроках, ніхто не знайшов, що відповісти», — сказала Ірина Магдиш.
«Це їхні гроші. Їхні парафіяни –—це їхні гроші, а прихожан треба виховувати з малих років. Якщо людина звикла ходити до церкви, як на єдину розвагу у своєму світі, і вносити пожертвування, то церква буде процвітати», — додала вона. На її думку, «церква не має бути єдиною інституцією і культурною пропозицією, ми маємо пропонувати людям інші можливості».
Повністю інтерв’ю читайте на http://life.pravda.com.ua/culture/2015/10/5/201217/
Поява цього матеріалу викликала обурення серед частини вірян та священиків УГКЦ. Зокрема, отець Юстин Бойко звернувся із відкритим листом до міського голови Львова Андрія Садового, вказуючи на те, що Ірина Магдиш «вже не вперше обливає брудом Церкву Христову і духовні цінності».
В обід 7 жовтня міський голова Львова Андрій Садовий вибачився у Facebook за слова Магдиш про роль церкви у житті львів’ян, заявивши, що тепер «навряд чи зможе працювати з нею в одній команді». Після цього Ірина Магдиш написала заяву про звільнення.
Вже під кінець дня 7 жовтня Андрій Садовий виклав на Facebook нову заяву, відреагувавши таким чином на численні звернення. Він підтвердив, що слова Ірини Магдиш про те, що церква у Львові «жирує» та «зловживає страшним чином» з вуст посадової особи ЛМР — це образа всієї церкви у Львові.
«І якщо ця посадова особа не знаходить в собі сил вибачитись за це, чи пояснити, що вона не мала на увазі всіх представників церкви, то це зобов’язаний зробити її керівник», — зокрема, написав Андрій Садовий.
Водночас у коментарі виданню «Вголос» Ірина Магдиш стверджує, що не шкодує про сказане та не збирається ні перед ким вибачатись. Вчинок Андрія Садового чиновниця описала польським висловом «рація стану». «Є такий польський вислів: «рація стану». Напевно, Андрій Садовий у цьому випадку вчинив правильно, бо то є рація політика, рація радника, рація державника», — підсумувала Ірина Магдиш.
Громадськість бурхливо відреагувала на новину про звільнення Ірини Магдиш. В соцмережах навіть з’явився спеціальний хештег на підтримку чиновниці — #supportmagdysz.
Лідери громадської думки переважно критикують позицію Садового, який підтримав у цьому конфлікті УГКЦ, однак не бракує і тих, хто вважає її правильною.
Скажімо, медіаексперт Марина Довженко вважає, що така позиція міського голови Львова є «заграванням з певною публікою перед виборами». Цієї ж думки дотримується львівський журналіст та цьогорічний лауреат премії Кривенка Левко Стек. На його думку, «мер погнав людину з команди, бо вона перед виборами посміла озвучити власну думку, яка могла зашкодити рейтингу Садового».
У свою чергу письменник Юрій Винничук наполягає, що УГКЦ чимало робить для розвитку культури, виховання патріотизму та вивчення історії. А головний редактор LB.ua Олег Базар погоджується з Іриною Магдиш в тому, що «надмір релігії» у школах є неправильним. Проте, на його переконання, чиновник, який вважає церкву «механізмом викачування грошей», не може працювати у місті, де більшість мешканців вважає себе вірянами УГКЦ.
