Виявляється, місто за новими даним, на 10 років «старіше» від офіційної дати заснування міста. Про це повідомляє Укрінформ.
«За різними даними перші згадки про Скалат датуються 1564 або 1569 роками. У 2013-му році відбулося святкування 500-річчя Скалата на основі документу з «Matricularum Regni Poloniae Summaria …», де під 1513 роком серед інших населених пунктів нинішньої території Тернопільщини згадується і Скалат, який був тоді у володінні Станіслава Лошнівського. І ось нещодавно у тому ж таки «Matricularum Regni» мені вдалося виявити інший документ, що стосується Скалата. Виявляється, що місто «старіше» від попередньої дати рівно на 10 років! Так, у документі за № 766 від 15 травня 1503 року згадуються «укріплення Скалата», які були надані королем Миколаю Жолкевському, хорунжому Холмському, з селами на «дідичному праві» 12 квітня 1503 року у Вільно. Додам, що «Matricularum Regni» – це перелік документів із 1492 року до початку 1500-х років, вписаних до Коронної Метрики, це – своєрідна номенклатура справ. Тобто, віднайдений документ, фактично – свідоцтво про народження Скалата, про яке досі не було відомо», – розповів Руслан Підставка.
Щодо самих укріплень замку, про який згадується у документі, то ця фортифікаційна споруда зведена досить незвично – навколо забудова, поруч заплава річки, де колись були суцільні болота. “Все це складало єдиний, неповторний ландшафтний добре захищений комплекс. Місто мало систему укріплень, яка утворювалась кількома рядами оборонних залів та ровів, органічно повторюючи особливості рельєфу та переплітаючись з укріпленнями замку. Аналогічне містобудівне утворення ринкової площі та замку, але більш досконало, застосовано у 1594 році у Жовкві і в 1558 році у місті Саббіонетта в Італії», – розповідає керівник архітектурної майстерні, дослідник архітектурної минувшини Тернопілля Юрій Вербовецький.
За його словами, сам Скалатський замок – рідкісний зразок оборонного комплексу. В основу структури башт та мурів закладені правильні геометричні форми. Це чотирикутне, наближене до квадрата подвір’я, п’ятигранні башти – «пунтони». І досі збереглися оборонні елементи – бійниці з допоміжними отворами, в які вставлялись опорні механізми під гармати, призначені для легкої артилерії.
Свого часу замок був магнатською резиденцією, але під час Визвольної війни 1648-1657 років зазнав руйнувань. У 1648 році його в облогу взяли загони Максима Кривоноса і здобули фортецю. Через три роки замком вдруге оволоділи війська Богдана Хмельницького. Значно пошкоджено було твердиню також під час турецько-татарських набігів останньої чверті 17 ст., особливо 1672 року.
Наприкінці ХVІІІ століття нова господарка замку, Марія Шиніонова, відновлює фортифікаційну споруду, будує палацовий комплекс. Та наступні війни, що прокотилися цією територією, знов завдали значних руйнувань споруді у Скалаті. Нині тут триває поступове відтворення цього неповторного замку Західної України.
За словами генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолія Маціпури, на базі замкових споруд створюється музейно-туристичний заклад, який міг би утримуватись за рахунок туризму. Тут вже діє експозиція вогнепальної фортечної зброї XV-XVII ст. У старих пивницях облаштовують експозицію замкової в’язниці, відкрито картинну галерею. На оборонних мурах прокладено пішохідні обхідні доріжки для огляду панорами замку та містечка. А замощена бруківкою центральна частина подвір’я вже дозволила ще до початку коронавірусної епідемії проводити тут тематичні фестивалі, «лицарські бої», «козацькі стрільби» та інше.
“У найближчі роки на існуючих фундаментах плануємо відбудувати двоповерховий палац XVII століття. Продовжується розчищення підземних лабіринтів, що ведуть у різні куточки Салата, який відтепер, після нового «свідоцтва» про першу літописну згадку, має на 10 років старішу «біографію», починаючи від 1503 року”, – зазначив Маціпура.
